Коли трава збирається до сну І сонечко ховається за обрій. Тебе в тиші я чую лиш одну Бо голос твій і лагідний і добрий. Це наче пісня, що летить гори, Де місяць з неба світить жовтощокий Освітить небо й невідомі мири Я буду знати що не одинокий. Твоє тепло відчую у душі І спогади приємні до нестями, Бо ми тепер вже більше не чужі Кохання двох залишилося з нами.
Тебе у тиші чую лиш одну ... одна зупинка ... ( є і інші ) відчуй у тихості цих слів й збагни , ти сутності думок високих ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️