Всі розміри, такти і рими залежать, в даному випадку, тільки від Вас, і "танцювати" ними можна, як завгодно, була б на це Ваша воля, і хист вашої Музи, а ось за "чекальників" - дякую. Вразили! З повагою.
Філософський вірш у Вас вийшов, тільки з часом все ж треба визначитися - він вже пішов чи ще не пішов ? Я розумію так, що манна з неба, то час Мойсея, тобто старовинний час, чи не краще буде написати так: Той давній час уже пішов, чекаючи на манну з неба... А закінчити можна теж прозоріше - Поки твій час ще не пішов. Вибачте, я ні на чому не наполягаю, просто це моя така об*єктивна думка. З повагою.
Осінь співає кожному свою пісню, адже нас так багато і таке різноманіття у мові, у вірі, у віці. Загалом осінь одна, але сприйняття нами осені у кожного своє. Зовсім по іншому сприймають цю пору року ті хто на фронті, хто захищає Україну не тільки на словах, як це люблять говорити наші політики, а своїм тілом кожний день під обстрілами. З повагою Чумак.
А хіба в нас спекулянти тільки по газу??? За що не візьмись - все кусається. Слава Богу, що за все життя збудували собі якусь конуру, та й на голову не капає, а вже як ми жиєм, що ми жуєм - один Бог знає. Все надіялись, як і цей раз, що прийдуть молоді, завзяті світ перевернуть догори ногами, а виходить, що ні... Як писав Шевченко - "Не жди сподіваної волі, вона заснула..." З повагою Чумак.
В Україні ситуація - не з найкращих. Обирали нових, незаангажованих , близьких до народу, з новими поглядами на життя, а виходить, що в нас уже всі однієї масті хоч старі політики, хоч молоді, однаково рвуться до корита, а дорвавшись, геть забувають хто їх обрав, за чиї гроші вони шикують не тільки дома, а й поза-границях. Пів строку уже відбули, а змін ніяких ні спереду, ні ззаду.Собі нараховують тисячі, мільйони, а народу копійки, як подачки, на сміх людям. Ось такі у нас, п.Василю, невтішні справи. Живемо надією, що і нам колись, бідним українцям, усміхнеться краще життя. З повагою Чумак.
Героям слава! Вірш був написаний, мабуть, під впливом відпочинку в Греції. Тішить те, що Ваша страждальна, зболена душа не замкнулася в собі, а відкрито, з любов*ю, сприймає всі народи світу. З повагою Чумак.
Маєте рацію, п. Василю, ми повинні відшукувати сліди предків, особливо героїчних, і нести їх імена високо, як прапор, щоб нащадки знали чим пишатися не тільки вчора, а сьогодні і завтра. З повагою.