УНИКАЙМО ПОМИЛОК 1 частина

УНИКАЙМО ПОМИЛОК
Сьогодні буде коротко і по суті. Опишемо найбільш поширені помилки, які уже міцно вкоренилися у художніх текстах.
1. Не нехтуйте кличним відмінком.
Коли звертаємося до когось / чогось, потрібно вживати кличний відмінок.
Осінь – осене; тато — тату; Україна — Україно...
Неправильно: Чи знаєш ти, осінь, як сумно тебе відпускати?
Правильно: Чи знаєш ти, осене, як сумно тебе відпускати?
Відмінювання слова можна знайти в онлайн-словниках. Подбайте про те, щоб одразу писати правильно, адже у 9 з 10 випадків таку помилку у вірші неможливо виправити, не порушивши ритмомелодики твору.
2. Друга помилка стосується того ж звертання. Завжди усі звертання виокремлюємо комами з обох боків. Це можуть бути як словá (друже, батьку, вчителько, зимо, людино), так і цілі словосполучення (мій щирий друже, найрідніша моя Україно, коханий мій тощо). Всередині таких словосполучень коми не ставимо, але з обох боків коми будуть.
3. Перевірте закінчення -а, -у в родовому відмінку. Багато хто про це не задумується, але деколи варто заглянути у словник: вітру, а не вітра; дощу, а не доща; плаща, а не плащу; Парижа, а не Парижу.
4. Не вживайте росіянізмів. Сосулька, піон, арбуз, кладовка, любий (в значенні будь-який), жара не є українськими словами (перелік можна продовжувати вічно). Правильно — бурулька, півонія, гарбуз (чи кавун — залежно від значення), комора, будь-який, спека. Також не можна вживати мовних кальок: самий кращий, вибач мене, приймати участь, розумніша всіх. Правильно — найкращий, вибач мені, брати участь, розумніша за всіх.
5. Не називайте росіянізми русизмами. У художніх текстах, найімовірніше, це слово ви не побачите. А от в коментарях читачі часто дорікають автору: "У вашому тексті є русизми". Запам'ятайте: русизм — від слова "Русь", росіянізм — від слова "Росія".
продовження далі