ПИШУ НЕ В ТИХ ТОНАХ... Терплю, яким би тоном говорили.... А кажуть я уже пишу не в тих тонах. Чомусь повинна кожному годити, Немає часто хто поваги й у словах ...
Я, виявляється, умію нахамити, Навіть тоді, коли насправді промовчу, Мені ж порадять, як повинна жити, Якщо бува душею занімілою кричу...
Психологи тепер великі є довкола, Що навіть в текстах відчувають тон, Самі ж не підбирають часто слова, Чи не знімають з голови "корон"...
Не смію навіть думати й мовчати, Бо раптом хтось відчує, що не так... Додумає, хотіла що, мабуть, сказати, Чи поглядом не той поставить знак...
На жаль лиш підлабузники в пошані, Дозволено їм завжди все і досхочу... Мені ж гріхом, щоб бути в тому стані, Коли пишу, про що і в снах мовчу...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ аме
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ американців! ДОМІ
ivanpetryshyn:Ibid: І, все ж: треба б все таки говорити те, що є. Я нічого не перебільшую: усе це- не моє, як ви кажете, ОСОБИСТЕ бачення Америки, а- досвід з ж