ПИШУ НЕ В ТИХ ТОНАХ... Терплю, яким би тоном говорили.... А кажуть я уже пишу не в тих тонах. Чомусь повинна кожному годити, Немає часто хто поваги й у словах ...
Я, виявляється, умію нахамити, Навіть тоді, коли насправді промовчу, Мені ж порадять, як повинна жити, Якщо бува душею занімілою кричу...
Психологи тепер великі є довкола, Що навіть в текстах відчувають тон, Самі ж не підбирають часто слова, Чи не знімають з голови "корон"...
Не смію навіть думати й мовчати, Бо раптом хтось відчує, що не так... Додумає, хотіла що, мабуть, сказати, Чи поглядом не той поставить знак...
На жаль лиш підлабузники в пошані, Дозволено їм завжди все і досхочу... Мені ж гріхом, щоб бути в тому стані, Коли пишу, про що і в снах мовчу...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання