"В душі до весни облаштується тиша. І вірш про кохання поет не напише,"
О ні, милий друже, життя наше - чудо! І хоч нам буває на серці марудно, Та швидко минають вітри - суховії. Життя, мов копитом викрешує мрії. І навіть в зимові тріскучі морози Невтомні поети оспівують рози...
Всі ці "штучки" це і є поезія, і в якому б столітті ми не жили правила повинні виконуватися, інакше не буде видно де проза, а де поезія. Дякую за коментар!
Як на мене, то тут на першому плані та велика і сильна любов Вашого ЛГ, пронесена крізь роки, яка не згасає навіть тоді, коли свідома критика сприймається, ніби жартома, з ніжністю, і тільки підсилює те надзвичайне почуття.
Дякую за пояснення! А Ви знаєте, я вже нічому не дивуюся, бо за свій вік вже всякого надивилася, та все ж, як мала дитина, чекаю кращого і в житті, і в політиці, і тому за еволюцію. Часи змінюються і, може, квантові вібрації нам допоможуть еволюціонувати в короткий час, дай то Бог.
Цікаві, пізнавальні, історичні факти, яких не прочитаєш ні в якій книзі, а вони були і за ними стоять чесні українці, які вірою і правдою служили Батьківщині. Дуже Вам дякую за такий цікавий матеріал! З повагою.
Все дуже гарно, чітко, по-діловому описано, все розкладено по поличках, аж до тих пір, доки не доходимо до висновку -"Тому в українців нині вибір невеликий: вони мають або знайти засоби для того, щоб перемогти цю олігархічну «матрицю», або..." Як?! Хотілося б бачити таки же реферат з чітким розкладом всіх справ, як це зробити??? Де взяти досконалих управлінців чи взагалі стільки ідейних людей, та ще й з надможливостями, щоб вони націю, як ріку, змогли повернути у правильне русло, адже питання стоїть руба або - або. Можливо, все так і буде, але не сьогодні і навіть не завтра...
Нас оточує жива природа. Квіти вносять свою лепту в земне життя. Досить пригадати весняний, квітучий луг з його пахощами, як серце починає калататись сильніше і усмішка лягає на вуста. Гарно!
Дуже дякую за коментар, а ще більше за пораду! Поезія - це життя і, як на мій погляд, вона не може бути рафінованою, бо вона тоді втрачає свою життєздатність. Можна обходитись у вірші без дієслівних рим, але він тоді втрачає свою реальність, адже у своєму спілкуванні ми користуємося всіма частинами мови і навіть не задумуємося скільки ми вжили дієслова, скільки іменника, прикметника і т. ін. Я не кажу писати вірш однією дієслівною римою,бо це дитинство(діти 1-4 тих класів пишуть такі віршики), але й без неї не обійтись. А візьміть, наприклад, Пушкіна, його славнозвісні казки якими захоплюються діти і дорослі, на які зроблені фільми і мультики, але ж там суцільна дієслівна рима і нічого, ніхто не сказав, що це погано. Або наш Шевченко Т.Г. та хоч "На панщині пшеницю жала" "На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать." І чому Ви думаєте, усі ці твори користуються попитом у народі? Я думаю тому, що вони написані простою народною мовою з якої нічого не викидається, і яка є зрозумілою, і живою. Вартісний рівень нульовий коли вірша багато, а він ні про що, або тема є, а техніки ніякої, теж саме стосується і пісні. Буду слідувати Вашій пораді. Наснаги!