Земля українська вкрита бур'янами І побита сильно бурями й громами. До людей знімає роботящі руки: - Візьміть, люди добрі, мене на поруки, А коли немає в вас ума і сили, То зробіть зі мною, як батьки просили. Як сам не посієш, то віддай сусіду, Щоб не розвелося на землиці сніду, Щоби був розумний у мене хазяїн І ми з ним трудились обоє навзАєм. Мене іще здавна могли купувати, Щоб я мала змогу людей годувати, А не завивати щоночі з вовками І не заростати буркун - бур'янами.
Я не можу оцінити Ваш вірш, бо в ньому технічно все шиворіт - навиворіт, але тема, піднята у вірші, мене дуже схвилювала. Хіба таке може бути? Я собі і уявити не можу, адже, на скільки я знаю, селяни самі оплачували всі видатки на проведення газу, а тепер маєш...
А тепер хіба не так? Слухаєш по телевізору то щось у нас зростає, щось змінюється, а дивишся на село, та навіть на Одесу, що поряд - нічого не змінилося, хіба що якийсь магнат вибудував собі нову хатинку. Все, як і було; брехня, замилювання очей і обіцянки. Дякую!
Дуже гарний задум і філософія вірша. З римою трошки складніше, але все приходить з досвідом. Головне не зупинятися на півдорозі, а шукати шляхи вирішення проблем, удосконалюватися.
Читається рівно, але філософія щось зашкутильгала, то небо "не тримається людьми", то тримається "на контурах руки Та ще на світлих помислах предтечі.", а от, що не на стовпах, то це точно.
Знаєте, мої емоції теж вирували, коли писався той вірш, тож не дивно, що вони передалися читачам. Кажуть, якщо вірш зачіпає, то він чогось вартий. Приємно, що Вам сподобалось. Щиро дякую!
Та я не проти, щоб вони туди їхали, може роздивляться, розсмакують та й собі буду так робити, бо як говориться - з ким поведешся - того й наберешся. Хочеться ще порядку в головах та у владі. Дуже Вам дякую!
Дуже радує, що молоде покоління береться за перо. Люди, які в серці виношують слово, мають відкриті душі і несуть суспільству розширену уяву про світ, про невичерпну любов Бога.
Ваша філософія страху.Нас все життя страшать, що смерть - це кінець всього, за гріхи пекло, а без них не проживеш, от сумніви і роз'їдають душу, а смерті не треба боятися, бо її нема. Ми просто переходимо на інший рівень, за гріхи, звичайно, відповідати прийдеться.
Можливо для Вас - це пісня, та мені вона не зазвучала, та й любов у ній така дешевенька, що як на другому кінці "Випханки" Вам покажуть доляри, то Ви заспіваєте по-іншому.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('