Знаєте, мої емоції теж вирували, коли писався той вірш, тож не дивно, що вони передалися читачам. Кажуть, якщо вірш зачіпає, то він чогось вартий. Приємно, що Вам сподобалось. Щиро дякую!
Та я не проти, щоб вони туди їхали, може роздивляться, розсмакують та й собі буду так робити, бо як говориться - з ким поведешся - того й наберешся. Хочеться ще порядку в головах та у владі. Дуже Вам дякую!
Дуже радує, що молоде покоління береться за перо. Люди, які в серці виношують слово, мають відкриті душі і несуть суспільству розширену уяву про світ, про невичерпну любов Бога.
Ваша філософія страху.Нас все життя страшать, що смерть - це кінець всього, за гріхи пекло, а без них не проживеш, от сумніви і роз'їдають душу, а смерті не треба боятися, бо її нема. Ми просто переходимо на інший рівень, за гріхи, звичайно, відповідати прийдеться.
Можливо для Вас - це пісня, та мені вона не зазвучала, та й любов у ній така дешевенька, що як на другому кінці "Випханки" Вам покажуть доляри, то Ви заспіваєте по-іншому.
Саме легше критикувати, " не так, не туди, не того", а чи не знаєте Ви, що після бою кулаками не махають. Нехай вже ми пенсіонери та й сільське населення вибирали не того, а ви, молоде покоління, чого ж ви мовчали, чого не виступали, не розказували правди, не інформували інших? Взагалі скільки можна закликати до якоїсь ефемерної боротьби? З ким, кому і проти кого? А чи не пора взятися серйозно до відбудови, починаючи з найменшого і до державності? Пора навчитися творити своє життя, а не руйнувати. Для п.Бориса скажу так: - Нема в нас міцної української нації і ще не скоро буде, бо її обрусили ще з катеринівських часів, а в Союзі вона взагалі розчинилася і, якщо ми з вами не будемо її оновляти і укріпляти, то вона сама не воскресне, бо на сьогоднішній день половина українців - співчувають Росії, які і вставляють палки в колеса. Це не тільки пенсіонери і простий люд, а заможні, при посадах, при пагонах і навіть у владі. З ким я погоджуюсь, так це з п.Наталею, що на все потрібен час, але не чекання і сподівання, а активної роботи.
Розвеселили... Я, як і жінка, теж вважаю, що жінці місце не тільки на кухні (жіноча солідарність) однак сумніви беруть, що чоловік не знає, що робити в ліжку - спати...
Страшна картина відкрилася Вашому зору і спрацювала емоція жалості, а скільки таких невідомих лежить в землі, ніхто не знає, і чого варті лозунги - ніщо не забуте, ніхто не забутий. Не подумайте, що я закликаю не пам'ятати ні пам'ять повинна жити, але без фанатизму, бо життя - це миттєвість в яку ми живемо зараз, вчорашнє - кануло в лету, а завтра - може не наступити.
Ми у світі ілюзій вітаєм, Бо така воля Господа Бога. Живемо так і так умираєм, Не ступаючи дальше порога. Та міняється простір і скоро Нам відкриються інші дороги Для нової перцепції й зору І своє животіння убоге Ми відкинем за грань розуміння, Що тримає нас міцно сьогодні, Бо нове нас чекає творіння - Це любов на просторах Господніх...
Милий Краю, прекрасний і рідний! Ти, душі моїй вкрай необхідний, Бо хіба є ще в світі землиця, Де, мов перла, в колоссі пшениця?… А, як пахнуть барвисті покоси, Бурштинові розсипавши роси На світанку в безкрайньому лузі, Що зливається з небом в союзі?... Україно, любове безмірна! Вічно серцем тобі буду вірна, Бо де взяти такого ще краю, Щоб зрівнятись красою – не знаю…
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('