А і справді досить "смачна" розповідь у Вас вийшла. Знаєте, я не схильна до нецензурності, але в даному випадку, я б сказала, вона підспівувала, а із пісні слів не викидають. Мені сподобалось.
Все проходить, все минає І дивує все життя, Та людина не вгаває Поки є серцебиття... Поки сонце в небі світить, Поки око бачить світ Люди бавляться, як діти, Хоч уже на схилі літ...
Вічна слава героям! "За нами – правда! Знає цілий світ – "Мабуть, не всі усвідомили підступності московського "царя", або надіються, що в ньому заговорить здоровий глузд, а шкода.., але часи змінюються навіть для такого, як він, і набагато швидше ніж йому цього хочеться. Зміни планетного масштабу не на його користь, бо там нема місця брехні, переваги сили і підкупу. Дякую Вам, що висвітлюєте такі потрібні і важливі для душі теми. Ми не просить, а вимагать повинні, Зібравши разом волю у кулак, Дано це право вже давно людині, А ми не користуємось ніяк.
Не сльози наші треба, а готовність, Рішучості і творчості політ, Бо канула у лету вже жертовність І вищі сфери ждуть наш зореліт...
Ваші спогади нагадали і мені про ті часи. Щось подібне було і в моїй школі, правда не алюмінієвий бачок, а емальована 20-ти літрова каструля і кружка не прив'язана. Як не дивно, але мене ця вода ніколи не притягувала, хоч про мікроби мені ніхто не розказував(не було медиків). Можливо мене виручало те, що я на великій перерві бігла до бабусі, яка жила неподалік, от вона мене і годувала, і поїла.
То ще добре, як він додому швидко крокує, а коли в барі допізна засідає, бідна жінка на нього чекає, та ще й отримує часто на горіхи... В основній своїй масі люди так і живуть; дім - робота і деколи свято, та поміж тим кожен має своє захоплення; хто рибалить, хто куховарить, а хто духовно розвивається і це нормально.
На жаль, на жаль таких "добродіїв" завжди, хоч греблю гати, але найбільше вони проявляються чомусь, коли в суспільстві виникають великі непорозуміння, колотнеча в законах, владі і взагалі в житті. Пенсіонери - самий слабкий прошарок суспільства, до того ж не захищений, тим вони і користаються. До речі, мені теж дзвонили від імені онука, але так, як мої онуки в Криму, то я відразу зметикувала, що це обман і номер не пройшов.
Я вже один раз Вам радила і зроблю це ще раз, тому не приймайте це, як знущання, а як допомогу, бо я хочу показати Вам, що правильно відкоректовані розмір і ритм звучать не гірше. Не думайте, що я така нав'язлива муха, третього разу не буде. Ритмічні чергування у стилі письма теж мають право бути, але тоді у всьому вірші однаково. Я старалась оперувати Вашими ж словами. (11) Там, на галявині, біля криниці, (12) Колись ми з тобою збирали суниці. (11) Личка з трави визирали червоні (12) І враз потрапляли у наші долоні.
(11) Так пригощало суницями літо (12) Що ми забували за все геть на світі... (11) Хвиля кохання тоді нас накрила... (12) Безмежно була я весела й щаслива.
(11) Смак у тих ягід, немов те чар-зілля.., (12) А згодом гучне відгуляли весілля. (11) Вже відійшло не одне літо й осінь, (12) Мене називаєш суничкою й досі.
Так - то воно так, п. Борисе, але ж не хлібом єдиним, як кажуть, живе народ, є ще і принципи, жага до волі, до справедливості, які, як на мене, і вивели народ на Майдан. Ситий не думає, пливе за течією, приспособлюється, а голодний завжди в пошуку. Голод заставляє, підштовхує чому ж і кажуть: голь на видумки хитра.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('