Так і є, пані Катю. Рівень екологічної свідомості наших людей поки що на дуже низькому рівні. Прикладів можна навести дуже багато. Ми повинні зупиняти тих, хто порушує закономірності розвитку природи, руйнує її. Ця проблема надзвичайно актуальна. Що твориться у Львові! Його оголосили містом екологічного лиха. А куди ж дивився градоначальник та іже з ним? Дякую Вам за те що піднімаєте таку важливу, наболілу тему. Щасти!
Ви сказали, пані Катерино, чітко та вправно! Але! Віршами руйнацію не зупинити! В США - осідку демократії, б'ють доларом по кишені КОЖНОГО порушника правил користування парками та пляжами. Так, рівень цивілізованості пересічного американця таки суттєво вищий за культурний рівень звичайного жителя України, але, аби кожен в Америці не знав, що закон є НЕВІДВОРОТНИМ і за багаття у парку чи бите скло від пивних пляшок на пляжі влуплять штраф, то усе було б і в США інакше. А так - випадки неохайності у публічних місцях є поодинокими, хоча не можна сказати, що їх нема зовсім. А за отруєння середовища промисловими виробництвами тут просто садять до тюрми. Є факт? Слідство, суд - тюрма! І, само-собою, відшкодування збитків. Кожен господар заводу чи фабрики мільйон разів подумає, перш, ніж отруїть річку чи землю. Має працювати закон, пані Катерино! І тільки ТАК!
Кажете віршами не зарадити, але ж вірш - це слово, а з чого все починалося?... Знаєте, нам до США, як до неба рачки, але ми живем надією,(пам'ятаєте за союзу),що ми вас колись догонимо і перегонимо,.. жартую звичайно, але в цьому жарті є доля правди, бо потрібно ж на когось рівнятися. Взагалі я вважаю, що кожна країна повинна мати свій шлях розвитку, а не мавпувати. Щодо законів, то ми в них загубилися. Їх змінюють, напрацьовують нові, переробляють, але, що з того, як вони не виконуються, або виконуються винятково, і тут я з Вами погоджуюся, що вдіяти нічого не можу.Мені завжди приємно читати Ваші коментарі. Красно Вам дякую!
Приєднуюсь до Вас, Пані Катерино. ВИ ПРАВІ! Письменник має писати про те, що бачить. Влада має обовязок зберігати усі закони, які торкають людей, природи і всього видимого і не видимого. З Повагою Василь Шляхтич з Польщі
Стоїмо вже над проваллям. До нього прийшли ми самі. Природі болючі рани І далі робимо ми. За це вже іде розплата. Ось -ось і біда гряде. А ми нацьковуєм брата І далі робити своє.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
