Вельми вправно усе сказали, пані Катерино! Стосовно ж реального рівня життя українців, то дуже в багатьох на папері - мізер, а у кишені - дзвенить голосно. Чому? Та оті самі ТІНЬОВІ здобутки! Корупція тримає Україну повсюдно та щільно! Лікарі, учителі, невеличкі чиновники - усі час від часу мають якісь хабарчики. Робітники у приватних бізнесах отримують зарплатню у конвертах - от і маємо дещо іншу ситуацію, ніж в офіційних звітах. По селах навіть пенсіонери отримують якісь гроші від продажу сільгосппродукції... Так що, пані Катерино, на Захід їхатимуть люди - ще й як! ;)
Та я не проти, щоб вони туди їхали, може роздивляться, розсмакують та й собі буду так робити, бо як говориться - з ким поведешся - того й наберешся. Хочеться ще порядку в головах та у владі. Дуже Вам дякую!
Вірш, пані Катерино, викликав бурю емоцій. Погоджуюся, що у владі ще треба та й треба тої Європи, аби ми сягнули того рівня. Але щодо безвізу, то не зовсім погоджуюся. Бо сам бачив, як студенти з куцими стипендіями купляють найдешевші автобусні тури на вихідні й мандрують Європою. І хай. Бо їм будувати нашу державу, тож хай дивляться й оцінюють. Та й просто подивитися на тамтешню природу. Бо вона скрізь красива. І, милуючись тамтешньою, ще більше починаєш любити і рідну. Та й узагалі, відкритий світ - це чудово. Бо закритий завжди скидається на тюрму, а не на Вітчизну. А щодо вірша, то читається на одному диханні. Хіба з тисячею думок, які пролітають за хвилину прочитання. І це теж чудолво.
Знаєте, мої емоції теж вирували, коли писався той вірш, тож не дивно, що вони передалися читачам. Кажуть, якщо вірш зачіпає, то він чогось вартий. Приємно, що Вам сподобалось. Щиро дякую!
І я за вірш Вам дякую, дорога Пані Катерино. Хоч у Європі я живу, думками лину в Україну... В Європі по різому є. Всюди є ПЛЮСИ і МІНКСИ. Тут щойно цінуєш СВОЄ. але других слухати мусиш. За РІДНОГО межами я дожив своїх "десятих" років.Проминає моє життя а в душі родиться неспокій. .. Ще раз дякую Вам за ГАРНИЙ, правдою намальований вірш. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
А тепер хіба не так? Слухаєш по телевізору то щось у нас зростає, щось змінюється, а дивишся на село, та навіть на Одесу, що поряд - нічого не змінилося, хіба що якийсь магнат вибудував собі нову хатинку. Все, як і було; брехня, замилювання очей і обіцянки. Дякую!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Ви моя незмінна читачка. Хай все б