ЗЕМЛЕ МОЯ
ЗЕМЛЕ МОЯ
Така краса, дивлюсь й ненадивлюся ,
Тебе я п`ю, немов п`янке вино,
Від чар оцих, упилася, хилюся,
Не розділю, ми з`єднані в одно!
Уже не кров в моїх старечих жилах,
А соки , що ізмалку пила я,
Земле моя, я тут жила, ходила,
Любов в душі , із року в рік, цвіла!
І хай кричать, осміюють свячене,
Не знищать те, що Господом дано,
Краси такої ,як у тебе , Нене,
Ні в якім краї досі не було!
Я скрізь була, краї переходила,
Та нитку перерізать не змогла,
З роками, все коротшала, маліла,
До тебе ,моя земелько, тягла!
І я засну ,ось тут під синім небом,
Під подихом розгуляних вітрів,
Під шепіт колискової. Сонетом
Прилине з потойбіччя мамин спів.
Додав: Таля (29.06.2017)
| Автор: © Наталія Буняк
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1240 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА