- Так мене пиляти будеш
Кожен день ще зранку,
Обіцяю, з тої туги
Заведу коханку.
- Милий, - жінка промовляє, -
Нащо ці романси,
Перед тим, як це казати,
Порахуй фінанси.
Бо в коханок забаганки
Й гарні апетити,
Що й десятої їх долі
Нам не заплатити.
Як не хочеш сірим злиднем
Тин свій підпирати,
Може, краще я коханця
Приведу до хати.
Через ніч зійдеш із дому
Десь собі між люди,
А свіженька копійчина
До бюджету буде.
І тебе пиляти стану
Знай, вже не щоранку,
Бачити ж мене ти будеш
Рідко, як коханку.
- Ні, - промовив чоловічок, -
Ну його до біса,
Не веди, на дідька він тут,
Твій отой гульвіса.
Краще переп’ю давай-но
Я йому коханку,
Ти ж бо пилку віддавай їй,
Хай пиляє зранку.
- Добре, - мовила дружина, -
Перепий, Данилку,
Пилку теж віддам, для тебе
Маю бензопилку.
|