Я дякую,п.Василю, за увагу до твору! Ви не думайте, що я від образи питаю ні, просто з цікавості:-Де Ви тут побачили меланхолію? Меланхолія — важкий, похмурий, сумний настрій, сум, туга. Також психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, маячні ідеї. Як на мене, то я описую творчий стан людини. Його настрій, переживання, але аж ніяк не меланхолію. Можливо, у Вас інша думка.
Меланхолія – сум, туга... Власне це я бачу У ваших мудрих рядках. В них надія, а не страх. Це велика вдача У карбованих словах...
Меланхолія - життя сум. На минулім грає Хоч час не залишив струн До не відгаданих рун. Відходить. Вертає. В людини, мов той двигун.
Меланхоліком є й я На рідного ниві. В селі, якого нема, Бо спалила сатана. Люди нещасливі Нині по всіх чужинах... 15.07.2017р. Завжди з великою повагою Василь Шляхтич з Польщі
Поезія - то, певно, солодке прокляття. Його не покинути, коли хоч раз спянів від слова. То на віки й не піддається лікуванню. На наше з Вами, пані Катерино, щастя.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
