Так,це дійсно буває,дітки охоче входять в образ,дівчинка моїх знайомих довго була "левом",на ім"я не відгукувалась,потім змінила образ і стала "білочкою", вірш сподобався,прочитаю своїй "актрисі".
Щось знайоме у пам"яті пробивається, слова "Не покинь мене ,не покинь" уже десь звучали у пісні(неможу пригадати назву), якщо народився новий вірш.,то це добре..,зверніть увагу на всі зауваження і буде гарно.
Цілком згодна, бо того слова, що від серця йде всім так хочеться, а на нього нині дефіцит. Я за конкретні поради, а якщо не хочеш їх давати,значить немає щирості у твоїх словах.
Знаєте,а в мені учора вірш ситуація підказала,ось він: Пише ПАНІ (це я) коментар, А на кухні вже пожар, А на кухні ще й потоп, Лиш тоді сказала "СТОП!" Треба швидко вибирати., Що любити,що лишати, То ж плиту я загасила І на сайті знов "засіла"."Русизм"лишаю свідомо,бо слів із пісні не викинеш,ці рядочки родилися миттєво,то ж хай так і живуть.
Правда 100-відсотково на вашій стороні тому ,що виховна мета любого твору для малечі має бути головною,можна пробачити автору "плями"творчої граматики,але "плями" виховної сторони пробачати не можна,адже за цим стоїть маленька людина.
Читаючи вашого вірша і я ніби прибігла стежинками свого дитинства.Потрібно ще раз подякувати організаторам цього конкурсу,бо він принесе багато приємних хвилин і нам дорослим,якби не конкурс,половину цих віршів автори б не друкували (а можливо я помиляюся),а так всі хоч краєчком спогадів заглянуть у країну,що має назву "ДИТИНСТВО".
Ні,Роксоланочко,ім"я МАША не для рими ,у цього вірша є конкретні дійові особи,так цю дівчинку звуть усі ,тому не стала нічого змінювати.А ,взагалі,дитячі вірші повинні подобатися насамперед дітям,вони головні СУДДІ,думаю,що тут у нас цілковита згода.