Мамині бажання щирістю дихають, Любов"ю горять, Із джерел сердечка до дорослих дітей Так ,як до малят. Не міліє з часом та любов сердечна, Дітям же щоднини є вона доречна. Гарний,щирий вірш ваш!
Шкода,що не було повідомлення на сайті про презентацію.Я також впізнаю багато знайомих облич... Рада,що наше місто зустрічало Вас теплом.Вітаю ,пана Віктора,хай буде натхення і зіркові злети!
Ні,шановний Добродію Іване,ця фотографія з інтернету ( нажаль),але мені вона припала до душі (закохана в свій край і його традиції і шкодую,що немає можливості побувати на Західній Україні,бо там б"ють,струменять народні джерела).
Правда ваша,рідний край зігріє завжди і всіх... Я ж пишу про тих,хто ніколи , як кажуть, в радості і в горі не лишив і не лишить свій край,дякую вам щиро за відгук.
Людський осуд... Чи варто брати його до уваги ? Інколи варто,а інколи потрібно і нехтувати їм,бо він швидко минає,а з часом може змінитися у ваш бік.Рішення повинна приймати та людина,яку це стосується. Гарна оповідка
Дякую ,пані Таню,за відгук! Метою цього мінівірша було спонукати користувачів до віршованого діалогу,бачу мені це вдалося..., хоч я ,дійсно.небула в Карпатах!