Все таке страшне, а вітер "веселий на хмари вліз",КЛАСНО! Цього літа,кажуть,частенько буде "влазити".Гарний вірш! Правда,я( особливо в селі) боюся цих громовиць
Я також боялася грози і якщо мама була вдома то я міцно горнулася до неї , бо знала,що вона здатна захистить від любого лиха І ще я думала,що дорослі грози не бояться,коли стала сама дорослою-зрозуміла,що помилялася... Щемний спогад,дякую,п.Ольго!
Хай у вашого вірша виростуть крила і він донесе всі щирі слова і бажання ваші(і не тільки ваші ,бо і я до них приєднуюсь) до тих, до кого ви звертаєтеся....Та,певно ,не почують,а скоріш за все не захотять почути.