Скажіть, до вас приходить сум, Чомусь раптово заглядає? Він не кусає, не шумить, У тиші мертвій мирно спить, І вас примушує дрімати, Але не спати…
Його люблю: в кімнатній тиші, Закривши очі, бачу глибше Свої думки, чужі тривоги, Майбутнє: щастя і дороги В малюнках з фарбами із зір. Душі людської ювелір…
А,може, то до кави рими Так увібралися звабливо... Смакують сон мій наяву, Чекають, в слово одягну?..
Прочитала Ваш прекрасний вірш такий спокійний, добрий, милий і в мене народився експромтом ось такий жартівливий віршик:
Чекають всі вони, аякже, Що сон в кімнату вашу ляже Своїми барвами і рими, І думи вляжуться за ними, І у кімнатній мертвій тиші Заснуть не тільки люди, й миші…
точно, таки вночі встають за нашими плечима, і ми радіємо їхній появі)))))))))))дякую, Аллочко, що заглянули
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")