Не варто думати про старість! Своїй мамі я на 50-річчя написав віршик, що закінчувався такими словами: Знову Вам, як завжди, - 18, Бо для Вас інших чисел нема. Хоч від правди сховатись не вдасться, Та у душах у нас: Ви - завжди молода". Не варто й думати про це, бо давно ж усім відомо, що людина молода доти, доки не задумується про старість! А вірш хороший - 5!
Особливе надхнення, якщо я правильно розтлумачив зміст, надають останні строфи: "Безмовний сум здійнявся понад хмари, Що збилися в стурбовані отари, Багрянець вкривши пледом повстяним". Це просто чудовий опис багру надвечір'я! Дякую за твір.
Ми йдем кудись, а от куди не знаєм, Мов котенята, що не бачать світла. У безвість майбуття нахабно премось, Прогрес будуєм, а не помічаєм, Що й ми не є постійною, ЕЛІТО! За вірш - 5!
Романе, це стосується усіх початківців: слідкуйте за ритмом, а також при можливості не створюйте рими з дієслів. Для розуміння моєї критики почитайте собі вірші мого друга Любомира Межова, можливо тоді Ви зрозумієте про що я. Проте вітаю Вас на сайті і бажаю творчих успіхів! Задля заохочення ставлю Вам за вірш - 5. Успіхів!!!
Погоджуюся з автором. Але ж можна протистояти натовпу! Кожен з нас індивід. Не варто плити за течією, не варто плити проти неї, кермуй туди - куди тобі потрібно!
Це правда. І те, що Ви, шановні, кажете - це меншість, - насправді являється брехнею. Колись люди помічали зло, бо довкола усе було в більшості своїй добром, сьогодні люди почали звертати увагу на добро, живучи, відповідно, між великог зла. Оце і є ФАЛЬШ!!!
Це - віршована епістолія кожному свідомому, що не варто жити набутим, а лише йти вперед, і лише розвиватись. Правда вірш, дійсно, має патріотичний дух. Але ж я лише так і пишу!
А мені у цьому "фантастичному" творі не сподобалося дві речі: 1. Мале використання художніх засобів; 2. Малий об'єм, бо такі твори все ж заставляють замислитися над усім, що відбувається довкола. Ось і пан Василь мабуть замислився про те, що "не подобаються мені такі теми". І буде іще багато хто, які перечитуватимуть Ваш твір, і кожен побачить там щось і для себе, бо живемо ми в ДУХОВНОМУ світі, а матерія довкола - лише люстро наших черствих забаганок...
Дуже проникливо! І відверто... Я, мабуть, теж процитую: "Все читаю й читаю, Розуміючи зміст на свій лад!" - ось ця лише фраза заслуговує на шалені овації, що ж казати про суть усього вірша? ЧУДОВО!!! :hands: :hands: Ледь не забув.... 5!
Хороша поезія. Щоправда, чи не забагато у ній "пробачень"? Я розумію, що це концепція, і що суть уся - у цім "пробачив", але... Але я із задоволенням ставлю вищий бал Вашому творінню! Молодець.