Симфонія погожих теплих днів Змінилась блюзом сплаканого вітру, Який урвав фінальні літа титри, Покинувши полон безжурних снів. Прислухайтесь: який тривожний спів Збентежив вмить лісів мінку палітру! Й ураз, вдягши свою злочену митру, Осінню месу лист зашелестів. Напнулись стебла, мовби арфи струни. Й дві блискавки – дві донечки Перуна Змигнули й сплакались дощем дрібним. Безмовний сум здійнявся понад хмари, Що збилися в стурбовані отари, Багрянець вкривши пледом повстяним.
|