Вмієте Ви, пане Іване, все в чорному кольорі змалювати.Хороша весела розповідь.І кожен (не тільки Ви) має право на свою творчість.Якщо Ви висловлюєте свою думку,то робіть це коректніше, без образ.Одне добре, що Ваша думка тільки загартовує особисто мене.Пані Галино, пишіть у Вас це гарно виходить.Успіхів Вам.
Пані Катерино,болючу тему Ви підняли.Я відчула себе тим зернятком,що лежить край дороги,а ще перенеслася в ті страшні часи голодомору.Про це ніхто і ніколи не повинен забувати, бо хто забуває, той повторює помилки вже зроблені.Дякую за вірш.Сподобалось.
Дякую, пане Іване за коментар.Знаєте,хочу вам сказати:"хто безгрішний, нехай перший кине в мене камінь", а ви,здається, саме такий- безгрішний.Святе письмо я читала.А хрест руйнівний- це опис сьогодення- екологія,політика,економіка,бо людство більше руйнує ніж творить і я не думаю,що вам підсилу вирішити глобальні питання,якщо звичайно ви не "чудо-людина".А Творець- я мала на увазі людину,господаря для нашої країни,який буде жити і творити для людей, а не для себе і своїх родичів.А Бог в моєму серці живе,можите мені повірити і перш ніж кричати гаслами "геть" розберіться в суті справи до кінця, а інакше це голослів"я і балакунство.
Вірш просто супер.Дуже сподобалось.За твір 5+,а коли будете балатуватись, не забудьте повідомити.Головне, щоб коли здійсниться мрія, не стати такими як вони,бо ситий голодному не товариш,як відомо.
Гарний вірш.Ви глибока і змістовна людина, Ваші вірші наповнені змістом життя,здається, це велика рідкість в наш час.Ось тільки слово "дід" ... хоча це, мабуть, по чоловічому.Пишіть, у Вас це гарно виходить.
Якось сумно,бо там де вмирає кохання лишається пустота.Легше тому хто йде, важче- хто залишається.Цей вірш гарний, але таким болем різанув по серці, болем,який ніколи не загоїться.Дякую за вірш.