По собі бачу,як часто,без вагомих на те причин,настрій раптово змінюється на сумбурний... Мабуть таки осіння хандра,хтозна...Та все минеться,як і осіння меланхолія.Тому,не сумуйте,пане Василю!Світлої Вам осені!
Повчально. Всім лінивим до навчання буде наука.Непросто заохотити сучасну дитину до книжок...Добре,коли життя саме дає школяреві певні уроки і змушує змінити ставлення до навчання в кращий бік.
Гарне поетичне мереживо. Та погоджуюсь з попередніми коментаторами:краще виставляти по одному віршеві,щоб не розсіювалася увага читачів.Дуже гарно написали про казки.Таким теплим спогадом повіяло з дитинства...
Головне-не старіти душею.Все в цьому світі проминуще і людина-не виняток.Та життям треба вміти насолоджуватися у будь-якому віці.Вічної Вам молодості,пані Катю!
На жаль,так багато темного в закутках людських душ...І все це рано чи пізно виходить назовні.Навіть сама людина не завжди усвідомлює,коли в її думках переважає той темний ангел...Побільше світла нам всім!