Я розніжено-цвітно тебе підкорю - не зрізай! Ось кладу на жертовник лілею невинності страчену, закипає моя роздівочена кровна сльоза. Ізгорнулася ніч у ранкову сопіль... одалісками випульсовують зорі, яскротами сиплять у даль...-кожен рядом промовляє до читача зболеним серцем...Надривно,емоційно,чуттєво. А образи просто зачаровують!
Жовтий сум про весну тихо снить, час - це лік від розлуки. Крізь пітьму рятівну я тобі простягну свою руку...-так чуттєво...Іноді кожному з нас бракує такої рятівної руки.
Щиро дякую,пане Вікторе!Маю надію,що й мені дістанеться Ваша книжечка,Леся вже отримала збірочки.Хотіла б Вам надіслати і свою.Напишіть мені у приват свою адресу.
...розтявши на ДО і ПІСЛЯ для нас лише зриме МИ, навік вкарбувавши в пісню, як двоє сплелись крильми...- Чуттєво,проникливо і образно. Ваша манера впізнається з перших рядків.
...і, навіть, баболіто срібно-сиве y хмарні заховалось вітражі...- Яка прекрасна,барвиста і колоритна твоя осінь! А в нас сьогодні так сонячно-день налитий золотом!