ПОЛЮБИЛА ( дівча з України 7 )

Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 oduvan4ik • 09:31, 03.10.2012 [Лінк на твір] Я розніжено-цвітно тебе підкорю - не зрізай! Ось кладу на жертовник лілею невинності страчену, закипає моя роздівочена кровна сльоза. Ізгорнулася ніч у ранкову сопіль... одалісками випульсовують зорі, яскротами сиплять у даль...-кожен рядом промовляє до читача зболеним серцем...Надривно,емоційно,чуттєво. А образи просто зачаровують! 0Спам 4 Roksa • 13:02, 03.10.2012 [Лінк на твір] Наталочко, я намагалася переникти в той час і передати відчуте мною з тої епохи, - хоча циклічности повторень у світі багацько. Дякую, серденько, що читала це... 0Спам 2 Davudenko • 09:53, 03.10.2012 [Лінк на твір] так п.Роксолана зараз інші цінності :hands: 0Спам 3 Roksa • 13:02, 03.10.2012 [Лінк на твір] п. Іване, дякую. Щодо цінностей - то закидати Лісовській тут щось складно, адже вона ще дитиною боролася за своє життя. Звичайно, що її вибір- це не героїчні смерті наших українських повстанців (Світла Пам"ять Їм), а це просто розгортка історичного полотна і накладання на нього сучасного бачення. 1Спам 5 Валькірія • 13:43, 03.10.2012 [Лінк на твір] І скільки таких Роксолан виросло "вище присутності того, з чийого ребра" вони наче сотворені були... Ось і я знаю одну таку, щоправда вона надто далеко від рідного краю... Роксолано, Ти проникаєш у душу наскрізно!!! 1Спам 6 Roksa • 15:01, 03.10.2012 [Лінк на твір] Наталочко, ти заліковуєш словом усі рани...дякую! 1Спам 7 укран • 20:03, 03.10.2012 [Лінк на твір] Це поезія, а так приємно, що багата, образна, справжня українська поезія Ви так проникливо і детально це змальовуєте, наче самі пережили все це, можливо в іншому житті Ви справді були Тою Роксоланою... Успіхів у творчості 0Спам 9 Roksa • 22:56, 03.10.2012 [Лінк на твір] Дякую, Укране за співпереживання і ЛГ, за оцінку Твою до твору, за сЛово Твоє добре. Я мабуть нею не була, але ці жіночі переживання і боротьба мені є близькою. 0Спам 8 Asedo1949 • 22:45, 03.10.2012 [Лінк на твір] Як завжди, Ваша героїня - величава, горда і розумна. Сильно! 0Спам 10 Roksa • 22:57, 03.10.2012 [Лінк на твір] дякую, п. Катю. Це вона була такою сильною! і за оцінку спасибі :)) 0Спам 11 LedyDelfin • 21:19, 04.10.2012 [Лінк на твір] люба Роксолано, оце твоє "Дівча з України" -- без сумніву річ геніальна... стільки сили і пристрасті у кожному слові, у кожній комі-тире... ти вибач, що я... сторонюся ніби... справа в темі... для мене тема ця... гареми ці... султани ці, Аллах їхній... я все розумію розумом, але є щось неконтрольовано-глибше... -- я просто не можу в цю тему вникати... чомусь вона для мене "смертельно-смертельна"... я один раз про Настю все знаю, а більше не можу.. щось непоясненне, чи, може, постокротно неприйнятне... особисто... особисте... не знаю чому, але перемогти, навіть заради геніальності твоєї праці натхненно-поетичної не можу... ти ж вибачиш мені? це тільки тема для мене занадто... от... так вийшло... якісь мої психологічні таємниці і від себе в тому числі... а поема -- геніальна, чи навіть роман у віршах -- не про форму мова... тут стільки твого неповторного вогню і могуті... дуже чесно тобі кажу -- ти ж бачиш: як на духу зізнаюся в усьому... 0Спам 12 Roksa • 22:36, 04.10.2012 [Лінк на твір] Я усвідомлюю те, що тема Роксолани давно обговорена. Попри все, мені , як автору, цей матеріал залишається цікавим- цікавим саме тому, що це проблема етно-психологічна, тема. на мою думку, актуальна і нині, тема, що у великій мірі блuзька мені, але в жодному разі не нав"язуюся читачеві. Мені цікаво крок за кроком знімaти полотно часу із психологічного потрету жінки, що опинилася не по своїй волі у складних умавах життя. Ні в якому разі не намагаюся героїзувати Настю, а лише спробувати зрозуміти їі мотивації поведінки, її риси характеру та і містичні речі з її життя. Вресгті, мені цікавою є її почуття, її любов її поетичні майстерні із Сулейманом (софістика) Основним джерелом поповнення інформації цієї теми є твір Агатангела Кримського "Історія Туреччини" - ні в якому разі не ті жалюгідно зазняті кадри фільму на які , на жаль, спромоглося наше кіно. Я пірнаю в цю тему, там купа не розкритого, і у кожному вірші є відпечаток мого особистого бачення, мого перевтілення- хоча розумію, що це може бути і не цікавим. До речі в Корані є і люби ближнього, і багато співзвучностей із християнством.Вона і для мене- ця тема- смертельно-смертельна- тому і цікава... Даруй, що набридала з цією темою. Все гаразд:) 0Спам 13 LedyDelfin • 08:17, 05.10.2012 [Лінк на твір] Роксоланочко, бачу, ти трохи образилася... насамперед -- немає тем до кінця пізнаних -- твоя Робота тому потвердження... про Настю і після нас писатимуть... я он про Мазепу 101 раз "побалакала"... і не я остання на цій стезі... тут все природно... і підхід твій абсолютно оригінальний -- тільки ти бачиш у такому освітленні, у такому ракурсі -- це все правильно... але я не про те хотіла сказати тобі, зізнатися... я знаю, що всі релігії ведуть до одного Бога, як різні стежки до одної церкви (окрім тих, які мають протилежний напрямок, протилежного "бога") розумієш... для мене проблема полону і неволі -- просто незносна... звідки я знаю, як повелась би в такій ситуації, але сидячи отут перед монітором, з жахом розумію, що вибрала б для себе стрибок зі скелі... полюбити поневолювача -- ну, для мене це "квадрат круглий"... може через те, що колись довелося щось подібне пізнати... не знаю... це не стосується прекрасного твору твого, це стосується мого переляку глибокого перед поневоленням однієї людини іншою... в принципі... гарем -- жах і безвихідь... хоча і в такому стані незламні борються за життя і перемагають... шаную, але боюсь, я (приватно) не здібна... йдеться ж не про мене, так... але поезія -- це те, що проникає в глибини підсвідомості, така Поезія... і там у мене якийсь страх -- можливо, генетична пам"ять з тих часів... найсмішніше, що знайомий антрополог якось сказав мені, що за формою черепа я -- "наполовину турчанка..." (а на другу половину -- класична українка, він сказав "черкеска" -- зараз це Черкаси, центральна Україна, на тоді, мабуть...) я подумала тоді, що, видать, якусь мою пра-пра-прабабусю турки згвалтували, що було досить частою практикою... може в цьому причина... я тільки хотіла пояснити, чому я тримаюся дещо осторонь такого прекрасного твору Твого... ну зрозумій же мене -- я відзначаю його наснагу і творчу поетичну силу, але боюсь згадувати подробиці... дальше ж будуть у неї сини... і їй доведеться обрати одного з них, знавши, що решта мусять загинути -- це ж який жах! навіть більший, чим гарем і любов до поневолювача... найближчого до неї з них, трьох, здається, вона також не порятує... втратить... але образ Насті -- це справді образ України... і в тебе це звучить високим поетичним утвердженням... ще раз кажу -- тільки приватне моє боягузство, мабуть, психотравма мабуть, генетична, мабуть, пам"ять є причиною... ти мене зрозумієш.. краще, мабуть, було б і промовчати... тим паче, ти мене ні про що не питала... як завжди -- намагання з мого боку бути ввічливою і до решти відвертою... "святішою за папу Римського"... сподіваюся, усе буде гаразд, бо я щиро тебе люблю і ти -- могутня світла сила... 0Спам 14 Roksa • 05:08, 06.10.2012 [Лінк на твір] Валечко, Ти сприймаєш усе на оголено-чутливий нерв.Твоя реакція на твір дуже точно-болюча і далеко не є байдужою, а саме це мені дає змогу сказати, що я зуміла досягнути поставлене перед собою завдання у цьому циклі віршів. Все, що пов"язане із цією історією - це трагадія, але це і урок, це і символічні речі. чи просто так оті татари викрали саме її? чи просто так вона на біду Османській династії потрапила саме в її серцевину? Важелі справедливости - невидимі нам, але вони дуже точні. Мала вона свою місію, водночас і сама випрубовувалася. Її гаремне становище схоже загалом і до долі України...знаємо, що усі часи існують паралельно: майбутнє, минуле, сьогодення, а значить, що із-за тонкої стінки часовости отримуємо постійні уроки і наші непояснені тривоги також дуже часто із тими паралелями пов"язані, і з пам"яттю генною - безумовно теж. Валю, а отой "квадрат круглий" то так і є дійсно. І нині багато такого.Інстинкт вижити настільки сильний і природний, що тільки людям з високим духовним злетом- він є байдужий.Ти знаєш, в житті трапляються такі парадоски, як от у сім"ї алкоголіків виростають талановиті, геніалЬні діти, або ж навпаки, коли у віруючій родині визрівають повні діти-антиподи, а скілЬки зрадників -дітей у батьків політично зрілих і стержневих. Для мене великою загадкою є той момент, що вона, донька священика- стала на верхівці мусульманського світу. Вона практично дала тріщину могуті османської імперії і не відаючи того. Після неї і її сина, що був зведений до царственості - та імперія вже ніколи не стала такою міцною , як перед тим...імперія, яка знищила стільки християн. МОжливо це помста незрима за Константинопіль, за знищену Візантію- хто- зна... Мені цікаво це розглядати не тільки з ракурсу українства, але і з загально -людського. Це щось із тих розумінь, як : "ніколи не кажи- ніколи". Тільки Богові відомо все. Це ті речі, коли на відповідну програму, створюється ще одна програма, це коли іде оте урівноваження після житейских штормів. Усе, що замішалося на крові- кров"ю відплатить. Валечко, я відчуваю твоє ставлення до цієї теми- розумію і шаную твою думку та відчуття...я- просто досліджую. Хай нам всім буде гаразд!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі