За вікном знов пітьма тихо квилить, мов птаха голодна. Нам обом ця зима - наче милість, здається, Господня. Де пітьма - зла нема, хтось його породив від безсилля. Ти - струна без оман, звук твій прірву журби все ж осилить!
Жовтий сум про весну тихо снить, час - це лік від розлуки. Крізь пітьму рятівну я тобі простягну свою руку. Відрікань час мина, нових сходжень від нас прагне Небо. Зазираєм за грань - там весна перероджень й повернень до Себе...
"нових сходжень від нас прагне Небо" - Наталь, скільки ж світла у Тобі... як ти це умієш гарно у поезію перелити. Осмислення зла- дуже глибинне у цих рядочках..так, ми самі творимо це і попадаємося на собою ж розіставлені сіті. Ми - люде...ми вчимося.
Хто б говорив про вміння усе переливати у поезію, навіть тут на Анумо я знаю таких велетів Слова, у яких мені ще вчитися і вчитися Дякую, Сестричко яснокрила!
Жовтий сум про весну тихо снить, час - це лік від розлуки. Крізь пітьму рятівну я тобі простягну свою руку...-так чуттєво...Іноді кожному з нас бракує такої рятівної руки.
люба Наталю, по перше -- прекрасно... а по друге -- якби ти знала, яку глибинну суть заклала твоя інтуїція у фразу -- "де пітьма -- зла нема"... там нічого за великим рахунком нема, і в той же час -- там є все... і речовинне також... це філософія Миколи Руденка, знищеного "совітами" нашого мислителя другої половини минулого століття...
а за рятівну твою руку -- просто я відчуваю її... і може саме твоя рятівна рука і допомогла мені ось зовсім недавно в одному екстримі... то була реальна рука, ну, наскільки їй потребувалося матеріалізуватися, щоб вийняти мене з великої небезпеки... колись розкажу... дякую, класний вірш, як і завжди... ну, і "дихання" -- знайоме...
Люба Валю, якщо чесно, то вважаю цей вірш швидше твоїм, аніж своїм, оскільки я просто налаштувалась на твою хвилю і те саме, що й ти, сказала трішки по-іншому (переставила слова місцями). Тому дякую саме тобі, що почала цю тему Пітьми, а я лиш "доспівала цю пісню". Щодо руки - я переконана, що ти настільки сильна, що могла б обійтися і без наших "рук", просто "з руками" трішки легше і веселіше крокувати по життю :tongue:. Живімо!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.
у Вас 
1
