Пн, 16.06.2025, 03:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

ЖОВТИЙ СУМ

Там з пітьми – твоя рука:

лагід-на… рятівна

                                       (Валентина Савелюк)


За вікном
знов пітьма
тихо квилить,
мов птаха голодна.
Нам обом
ця зима -
наче милість,
здається, Господня.
Де пітьма -
зла нема,
хтось його породив
від безсилля.
Ти - струна
без оман,
звук твій прірву журби
все ж осилить!

Жовтий сум
про весну
тихо снить,
час - це лік від розлуки.
Крізь пітьму
рятівну
я тобі простягну
свою руку.
Відрікань
час мина,
нових сходжень
від нас прагне Небо.
Зазираєм за грань -
там весна
перероджень
й повернень до Себе...

Додав: Валькірія (02.10.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Вірші про друзів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 6577 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1 укран • 22:05, 02.10.2012 [Лінк на твір]
Гарний вірш, сподобалось 55555

Заколисує
шелест билиночку -
Лине піснею
Осінь барвіночком
Мило так....
Літо бабине
Ехом просвистує
Ніжне й лагідне
Краплею чистою:
Божий знак -

Долі кращої
avatar
Мені дуже подобаються твої імпровізації під віршами, вони справжні і щирі, дякую, Друже!
avatar
2 Roksa • 05:34, 03.10.2012 [Лінк на твір]
"нових сходжень
від нас прагне Небо" - Наталь, скільки ж світла у Тобі... як ти це умієш гарно у поезію перелити.
Осмислення зла- дуже глибинне у цих рядочках..так, ми самі творимо це і попадаємося на собою ж розіставлені сіті. Ми - люде...ми вчимося.
avatar
Хто б говорив про вміння усе переливати у поезію, навіть тут на Анумо я знаю таких велетів Слова, у яких мені ще вчитися і вчитися ;)
Дякую, Сестричко яснокрила!
avatar
3 oduvan4ik • 09:24, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Жовтий сум
про весну
тихо снить,
час - це лік від розлуки.
Крізь пітьму
рятівну
я тобі простягну
свою руку...-так чуттєво...Іноді кожному з нас бракує такої рятівної руки. up table-9 s-16
avatar
Дякую, Наталю! Руки такої кожному, звісно, хочеться, та чи готові ми самі ставати ближнім тією рятівною правицею?!...
avatar
4 paliychuk • 09:38, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Експресивно... 101010
avatar
Дякую, що завітали на мій жовтий сум!
avatar
9 LedyDelfin • 11:21, 03.10.2012 [Лінк на твір]
люба Наталю, по перше -- прекрасно... а по друге -- якби ти знала, яку глибинну суть заклала твоя інтуїція у фразу -- "де пітьма -- зла нема"... там нічого за великим рахунком нема, і в той же час -- там є все... і речовинне також... це філософія Миколи Руденка, знищеного "совітами" нашого мислителя другої половини минулого століття...

а за рятівну твою руку -- просто я відчуваю її... і може саме твоя рятівна рука і допомогла мені ось зовсім недавно в одному екстримі... то була реальна рука, ну, наскільки їй потребувалося матеріалізуватися, щоб вийняти мене з великої небезпеки... колись розкажу...
дякую, класний вірш, як і завжди... ну, і "дихання" -- знайоме... yes
avatar
Люба Валю, якщо чесно, то вважаю цей вірш швидше твоїм, аніж своїм, оскільки я просто налаштувалась на твою хвилю і те саме, що й ти, сказала трішки по-іншому (переставила слова місцями). Тому дякую саме тобі, що почала цю тему Пітьми, а я лиш "доспівала цю пісню". Щодо руки - я переконана, що ти настільки сильна, що могла б обійтися і без наших "рук", просто "з руками" трішки легше і веселіше крокувати по життю :tongue:. Живімо!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz