Щемно...Дійсно непроста доля у жінок часів війни...Не нам, сьогоднішнім, скаржитися на життя. Нашим бабусям було значно важче, проте вони гідно несли свій хрест. Дякую Вам за такий чуттєвий вірш!
Так беззаперечно віддана Ваша Марія своєму щирому коханню - чуттєво і проникливо, тому співпереживаєш всією душею цій зворушливій ліричній героїні і щиро вболіваєш за її щасття. Зі святом Вас, люба Валю!
Саме так: схилити голову перед ветеранами і загиблими - це єдине, що ми можемо. Подякуймо їм за мирне небо над нашими головами. Дякую сердечно, пане Іване! З Днем Перемоги!
Щемно... Скільки таких матерів не дочекалися своїх синів з далеких фронтів...Скільки солдатів повернулися додому і не застали своєї хати, бо її спалили загарбники...Чуттєва балада. З Днем Перемоги Вас!