Така сумна історія... Прикро,коли "свої" отак підставляють ні в чому не винних людей...Дуже щемливо написано.В страшні часи війни люди гинули не лише від рук ворогів,але й через необачність своїх партизанів та солдатів.
Пані Роксолано,справжня балада кохання Ваш твір,сповнений лебединої вірності,туги і гіркоти за втраченим,за тим,що не відбулося,обірвалося в самому розквіті... Дуже чуттєво передали той плач душевний,ту пісню кохання пречистого...
А я б любов"ю скресла на натягнутій струні. Але мене в мені хтось стер...-ще один яскравий зразок вишуканої лірики,пані Роксолано.Дуже вміло передали стан душі!
Пане Василю,щиро вдячна за такий гарний відгук! Краса природи зачаровує нас кожного дня Божого,тому так хочеться передати це розмаїття у своїх віршах...
Яка краса,пані Роксолано!Просто неймовірна Ваша весна-п'янка і життєдайна! Мольфарницe невизримо-принадна, знебесна Відo - втіхи джерело! Яка ж ти ладна...! - Ну яка ж ти ладна..! Пелюстками Усесвіт замело...-:happy: Браво Вам!
Природа своїм відродженням і розмаєм ніби намагається хоч трохи скрасити ту страшну трагедію,яка спіткала Японію...Прекрасний Ваш вірш,пані Катерино-живий,дихаючий.