вірш чуттєвий, ніжний, сповнений тугою, яка збільшується з кожним рядком і досягає кульмінації в останньому, мабуть, найкращому катрені... єдине, що хотів би зазначити - рядок "Ні вітер не спиняє, ні негода" вибивається із загального розміру твору, раджу його переробити...
Як щемливо...Аж сльози на очі навертаються... Нас завжди тягне до отчого дому,особливо в такі великі свята,коли за столом збирається вся дружня родина...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Нас завжди тягне до отчого дому,особливо в такі великі свята,коли за столом збирається вся дружня родина... 