вірш чуттєвий, ніжний, сповнений тугою, яка збільшується з кожним рядком і досягає кульмінації в останньому, мабуть, найкращому катрені... єдине, що хотів би зазначити - рядок "Ні вітер не спиняє, ні негода" вибивається із загального розміру твору, раджу його переробити...
Як щемливо...Аж сльози на очі навертаються... Нас завжди тягне до отчого дому,особливо в такі великі свята,коли за столом збирається вся дружня родина...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Нас завжди тягне до отчого дому,особливо в такі великі свята,коли за столом збирається вся дружня родина... 
