п. Василю,дуже розумію про що Ви хочете сказати, дуже боляче це відчуваю.На жаль, так багато з нас зараз у теплі краї за лелеками подалися...Актуальна тема і добре, що Ви її піднімаєте.
п. Тарасе, завжди з увагою ставлюся до дружньої критики.Автор обо"яково має співрацювати з критиком, бо інакше дійсно не буде росту.Але є умови і для критика самого: якщо він хоче щось змінити на краще, то тільки за умови, що його критика буде покладена на канву добра.Багато хто ж хто з критиків просто хочуть подомінувати на помилках авторів. Щодо " корінний"- то в словнику йде пояснення до цього слова без уточнення житель.Може будти корінний, скажімо, киянин, або луганчанин.В контексті мого вірша є покладено так: "Там дід ЗРОЗТАВ( в даному випадку пояснює територіальну приналежність)- він був із корінних..." Це можна розважати і як обірваний образ, який успішно застусовують у віршотворенні.Вірш- це в певному значенні-АБСТРАКТНА РІЧ, де, власне, автор має стимулювати уяву і думку читача- і завсім не завжди доречно займатися літературщиною, зайвим описом,де він не є доречний.Та, зрештою, можна зробити і так: "там дід зростав- з жильців він корінних" -але мені чомусь це не так цікаво- аж надто розжовано( цікаво було б почути ще чиюсь думку про цю строфу) Щодо могили: то знови ж таку я у вірші не стверджую, що це точно є козацька могила, а лишень припускаю: " НАПЕВНЕ честь козацька там спочила", але це вже мої роздуми, бо ж ніхто ще не доказав, що це дійсно курган, хоча кургани насипали половці і ставили на них камяні скульптури. Цю традицію, можливо й половецьку перейняли козаки. У їх побуті, одязі і зброї є дещо спільне з половецькимим. Взагалі тілоплокладання в могилу почалося вже в културі ямників і черняхівців, коли прийшли арії. Мені важливо було провести у вірші причетність мого роду з лугу до козацьких коренів- це часткова ідея вірша, а про те що то за могила ми ще, можливо, колись дізнаємося. В будь -якому випадку дякую, що сканували вірш. Добра Вам!
Знаєте, Поете, мушу визнати, що Ви дуже уважний читач.Приємно те, що помічаєте деталі. Але я не те щоб нервую, я просто не згідна із заувагами до слів "корінний",( бо тлумачний укр. словник пояснює це на користь мого вірша),снага- енергія котра в мені і може давати певні відчуття.Шодо МОГИЛИ , тописала під впливом народнопісенної творчості Галичини і писала не про курган, а про могилу, бо у нас часто співається "Насипали дівчатонька високу могилу, а над нею посадили червону калину", ТА Й ШЕВЧЕНКО ПИШЕ ПРО МОГИЛИ, А НЕ ПРО КУРГАНИ. Хотілося щоб Ви відчули основну ідею цього вірша: "І хай нас Бог боронить від руїни, Від розпачу на спаленім мості!" Але. попри все, рада бачити Вас на своїй сторінці, буду рада Вам і надалі. Успіху!
п.Ярославе, не в сталінські ж часи живемо- чого там боятися? Просто відчуваю потребу подати свою думку під цією темою.Це Вам дякую, що відкрили це питання на сайті і, в такий спосіб, дали можливість людям ще і ще раз задуматися над важливими питаннями. Щодо церков, то м.Андрей Шептицький завжд змагав до екуменічних процесів, бажаючи об"єднати християн-українців.А к. Любачівський в свій час сказав: Ми, греко- католики,- православні по вірі і католики ( вселенська любов)у любові.Ми, українці, маємо гарне підгрунтя для об"єднання: Бог і Україна!
От, ще забула про снагу. Отже, з Великого Тлумачного словника українськї мови: Снага- це фiзичні сили, енергія.Внутрішні сили, можливості. А якщо це використано, як художній образ, то чому, ця енергія не мoже в мені кричати??? Вона навіть волати може.Чи чули колись, як поети застусовують образ " Кричить в мені кохання", " "Кричить в душі бажання", Те ж саме і зі снагою.Думаю Ви просто не відчули цього образу- жаль. .
Далі: "надцять"- це вислів, коли хочуть сказати про велику кількість, але не вказуючи точно число.Знову ж таки: "Катрю, а скілько в них дітей?" - Щось уже й не пригадаю..."...надцять"- багацько там. Це побутова мова. Така мова яскраво підмічена у творах Стефаника- варто почитати.
Далі: щодо могили то там дійсно є гора яку називають" могила". Ще ніхто її не досліди, то і стверджувати не можна, що там у ній, але те що козаки аж до Дону і до Краснодару пішли то це стверджує ,що саме на лугані вони перебували,а вже потім туди на копальні завезено повно чужорідного носелення.
Шановний Поете, відчувається, що цей вірш Вас роздратував.Якби ж то конструктивна критика, а то якісь напади на Світлу пам"ять моїх предків.Де Ви прочитали про самовихваляння? Я розповідаю про кровинку свого прапрадіда, котрого розкуркулили, бо вважали занадто багатим.Бо постраждала вся наша родина від голоду- 33рр.І звичайно, що кров цих людей для мене золота, а оскільки це моя родина, то і в мені вона тече.Можете цьому заперечити? Далі: не переклaдайте з російської мови поняття " "Корінний", бо саме там в тройках є коренной конь. А в нас це звучить так: СПОКОНВІЧНИЙ, ПОСТІЙНИЙ(ПРО НАСЕЛЕННЯ ПЕВНОЇ МІСЦЕВОСТІ, ПРЕДСТАВНИКІВ ПЕВНОГО СЕРЕДОВИЩА)( тлумачного укр. словника) Там хіба-що є доречним ставити багатокрапковість, бо це обірваний образ. До прикладу:" Ганю, а де той Іван живе?"- питає Орися-" Та ж він із Сулимівки, корінний..." відповідає Марія.
. Мова є, була і буде. І питання це, повірте, ставлять більше ті, хто хоче баче в нас не українців, а тільки "кацапів", "бендер" та "хохлів", хто навмисне протиставляє церкви... п. Василь. ................................................................................. . п. Василе, з вище поданих Ваших слів, розумію, що в ряді з поняттями "кацап","хохол" стоїть і розуміння "бандерівець"з якимось негативним відтінком.Просто хочу сказати, що якщо хтось захоче побачити, особисто в мені, бандерівку- то я буду щаслива.( а до цього ще теба дорости)Адже це не просто гордо, бандерівці-це люди які засвідчили і вірність народові, і Богові, та й перед світом повстали, як борці заправедливість. а щодо мовного питання- то Бог нам допоможе у всьому, лише за умов нашої небездіяльності.
Дякую Вам, Василю! Цей вірш мені дуже дорогий, бо присвятила його своім дітям. Вірш створено на пориві материнського побажання і молитви- хочеться щоб саме так і було все, як там висвітлено.
Щасливі онуки, котрі мають такого дідуся! Велика у Вас душа, пане Іване! В цьому вірші стільки добра, що не хочеться говорити про якісь технічні неузгодженості. Натхнення Вам!
Всім дякую за увагу до вірша, за таку теплу оцінку до нього. Щодо ритміки, то погоджуюся з Алою- є маленький огріх, але я там це свідомо допустила ( як виняток).
Виглядає, що з наголосом негаразд ось тут: Примчу до (її) царства проти ночі,
Кордони нелегально перетну, Загляну в ті бездонні сині очі, І впевнюсь, що люблю (її) - одну.
Використано ( її ) два рази в одній строфі з різними наголосами. І,можливо, і справді ( впевнюсь) варто замінити ( Бо знаю, що їі одну люблю).Гарний вірш і тому хочеться щоб він був у всьому досконалий. Натхнення Вам!
Насамперід, дякую автору за небайдужість до тої ситуації, що склалася в Україні.На мою думку: всі передумови, що передували сьогоденню, логічно виклали теперішню картину.Мабуть і справді варто починати із себе все змінювати, а головне не залишатися аполітичними.Думка, Слово, Дія- кроки до боротьби.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('