Насторожують слова: "і душу й тіло в битві ратній, "за москалів й жидят"". Навіщо Ви ще й жидів сюди вплутуєте і , правильніше битва не "за" а "проти"... Поясніть будь ласка.
Ясно, дякую за пояснення. Але, я думаю, що спогади бувають різними і вона, будучи вірна минулим спогадам розминеться із майбутніми. Не можна жити минулим. Хоча воно й має вплив на майбутнє, але який це буде вплив - залежить від нас.
Ще не вмерла Україна і ніколи не помре. Тільки разом, забувши про образи ми добємося того що хочемо і на що заслуговуємо. Вибачте що не так. Слава Україні!
Сумно... Важка історія ... Я чув подібне: як хлопці спорили, на дівчатах, "закохували" і кидали. Мабуть, важливо вміти розрізняти брехню від правди і памятати: справжня краса - духовна, захована за серцем, яке не може брехати, просто привідкрий своє, щоб відчути його, і .. не поспішай... Щиро бажаю веселих історій із щасливим завершенням.
Я думаю це інформаційна війна, яку російські журналісти розпочали дуже давно... Все це викривлює реальність і саме звідси виник образ "українця-бандерівця, що спить з автоматом "...
П робачте за важкий характер. Р озмова з Вами - честь для мене. О мріяв - що не можу мати Б агатство в серці лиш наверне , А кторство, фальш, міраж, несправжність Ч им завжди все в мені багате Т а все прямує мов на марність Е піграфа для Вас не варте. Як кажуть - протів лома нет прийома, (хіба що другий лом). Дякую за все.
Щиро. А що як: оселитися в селі, збудувати дім та огорожу, посадити вишневий сад (викопати ставок, розвести рибу), одружитися, виростити дітей, писати вірші та, найголовніше - запросити Нас (Ваших колег по сайту, хоча б деяких) до себе в гості, а ми вже тоді і пісню разом заспіваємо... Всього найкращого!
Шановна пані Наталія (Валькіріє) Коли закований у кайдани самотності, коли десятки раз намагаєжся знайти хоча б одного надійного друга по духу, коли від стукання в двері розбив до крові кулак (хоча й починав стукати пальцем) то вже готовий вибачатися перед всім світом вже навіть за те, що живеш...
Дуже дякую пані Наталіє за коментар та підтримку. Так, погоджуюсь, про "біль" я забув. Тоді нехай так: "Армагеддоном став наш біль ." І "Їдкі колючки сколять гадів .." ще подумаю і пізніше поправлю. Це не просто експеримент...
А що як почати вірш рядком: Смертельний постріл пролунав. (або) Славетний дух не помирав. (або) Суворий вітер лютував... На Ваш вибір, будь ласка, вкажіть кращий варіант, або я ще подумаю.
Спасибі пані Ірино за увагу і коментар... Хах, мені ще ніхто не казав, що я в когось щось списав. Так, в Шевченка є подібний рядок: "сердитий вітер завива..." у мене ж він завивав сердито. Так, мабуть потрібно було виділити в лапки і написати - Шевченко. Добре, вибачте, для Вас щось зараз придумаю інше... Дозвольте кілька хвилин подумати і настроїтись.
Часто, ми себе самі не можемо пізнати. А стосовно ролі - акторами теж не народжуються... Якможе багатий грати бідного (хоча бідний багатогозіграє з легкістю)... Дякую за прозу.