Я розумію, що Ви хотіли передати у вірші але все ж слова, якими Ви назвали вірш я б не зміг написати. Вибачте, для мене є речі що ніяк вкладаються. А загалом вірш хороший, змістовний, майстерно написаний.
Якщо не дозволяти себе любити байдужим, то потрібно навчитись не помічати їх сміху чи сліз (перше ще простять, а за друге прозвуть черствим і камяним, тоді навіть ті, кого Ми любимо (чи "варті" нашої уваги) можуть відвернутися, прийде самотність, то чи справді варто "не дозволяти себе любити." А з коханням ще важче!
Половина життя - швидка, половина життя - гірка, половину я скуштував, половину в покарання сплював. Тож давайте жити так, щоб не було в майбутньому за що карати. Щиро бажаю Вам Всього Найкращого!
Патріотичний вірш, але не все так просто. Для роздумів, дозвольте Вам запропонувати прочитати своє оповідання із циклу Голосіївські оповіді про євромайдан... Дякую за Вашу позицію.
На жаль не маю можливості прослухати, але хочу підтримати - цей чудовий народний жанр, радий, що Ви написали колядку і судячи з коментарів - у Вас це чудово вдалося.