Вибачте, свою основну думку я виразив у 76 коментарі до твору Василя Світлого. Прошу дозволити всім відвідувачам - і гостям і реєстровцям виставляти оцінки за вірші, ми ж з Вами пишемо не для свого кола "титанів слова" ми ж пишемо в першу чергу для простих читачів, нехай вони і виразять свою думку про вірш ну хоча б оцінкою...
Ви, Василю підняло актуальну тему, я досить рідко буваю на сайті і не всі новини знаю, оце недавно натрапив на ваше питання-проблему (якщо можна це так назвати). Спочатку все ж розповім що для мене значить вірш - це в першу чергу відзеркалення душі поета (якщо хочете це частинка його), для творця його твір (навіть якщо він і не професіонал) це шедевр. Але у світі не знайдеш жодної однакової людини, жодного однакоівого ідеалу краси, моральних цінностей і КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ. Багато хто з поетів використовує це, давить першопочатківця своїми "великими знаннями" поезії і занижує оцінки (навіть аргументовано). Та що там казати не оцінка головне-головне слова у коментарях, які повинні бути справедливими і завжди надихати кожного з нас далі писати вірші (поради, підбадьорювання, похвала, виправлення помилок тощо). А ще болючіше коли коментарів і зовсім немає - от писала людина, старалась, а для неї важко навіть слово написати, ну як це може бути, ми ж живемо на постулатах добра, чи я помиляюсь? Отож, у підсумку пропоную, всім чуєте всім дозволити оцінювати вірші - і гостям і всім реєстровцям (а то у мене і досі зірочки не працюють, та і не лише в мене), отоді побачимо реальні рейтинги народу, так це буде непрофесійно, багато буде оцінок без коментарів - але це буде справедливо для всіх. А читачі я думаю, навіть найслабші вірші (на їх погляд) не залишать без уваги. І нехай буде всіяно все трійками двійками і т.д. але це буде справедливо для всіх (вибачте за тавтологію). Дякую за увагу, надіюсь мою думку буде враховано!
Прекрасний потужний вірш поздоровлення, той іменинник все зрозумів і йому дуже приємно. Як все таки добре що наше братство поетів так тепло відгукується і вітає іменинника.
Ні бачу дарма я намилився на конкурс, нікому таке дитинство не цікаве, але воно було саме таке і саме скалкою застрягло у серці, ой та кому я пояснюю сам собі? Комусь здається це не щиро, мовляв не вмію свої думки правильно відзеркалювати у віршах, ганяюсь лише за римами так ти ще ростеш, а значить поки що недоріс або ще болючіше - твої вірші не запамятовуються (ну поясніть же панове)... Як жаль, не ті слова, не ті думки усе не те... якесь чуже
Ех сам пю сам гуляю Сам стелюся сам лягаю Сам пишу думки гартую Сам і вірші коментую... Слова діти діти означають дитячі образи із тих далеких спогадів ще гострою скалкою ще досі колять... Саме там безтурботно вирувало життя сповнене щирої дружби, радощів, любові близьких... Але минулося лишилися лиш думки у спадок, про далекі роки добрих світлих згадок... Проте життя триває і воно прекрасне, живімо так мов в останнє, щоб потім не було про що жаліти і не хотілося нічого виправляти.... Отакий от зміст, ну надіятимусь що все таки хтось хоч завтра цей вірш та й активує...
Легко читається, рідкісна на цьому сайті структура рим - хорей здається, а головне зміст чудовий: Я теж згадав той дивний сон Коли усе мов зупинилось І серце билось в унісон Як жаль що це лише наснилось...
А для мене цих коротких і на перший погляд простих рядків досить щоб зрозуміти, що це чуттєвий вірш, спочатку розповідається про негоду а потім всього у двох рядках пояснюється суть вірша - байдуже, які б проблеми нам не готувала доля, головне що Кохання допоможе усе пережити, Саме воно підніме дух щоб далі гідно жити... Якщо помиляюсь то підправте. Я б це й вірш поставив за тематикою кохання а не природи. Хоча хто його знає які там у вас були думки з іншою особою...
Думку глибоку я відчув Але писк ритму теж почув. Старайтесь пишіть слухайте гарну музику і прислуховуйтесь до інших порад не пройде і місяця як ви станете набагато досконалішим - у вас, Іване, прекрасна душа, а професіоналізм це другорядне. По змісту хочу сказати, що люд боровся і бореться як може, він ніколи не скориться гніту і мукам...
Та не у статі діло, річ у авторі. У цьому вірші, а ще більше у коментарях, пані Валькірія показала деякі свої викривленості душі. Невже головне це кількість коментарів, я ж просив написати у профіль листом (це ще один удар) Я впевнений вже на 90 % що і на цей крментар Ви пані Валькіріє відпишите відповідь тут, а не листом у профіль. Невже важливо щоб саме ваше слово в очах інших було останнім...Не ображайтеся читайте в профілі своєму мої роздуми.
Ви будете дивуватись, але я вас розумію, так я ще не батько і у мене немає дружини дітей, але і своїх клопотів вистачає (ну це окремо якщо схочете то опишу). І на вірші також у мене досить мало часу, але якось стараюсь щось тай виходить, хоча часто не так як хотілося б... Бажаю щоб у вас завжди вистачало на все часу, а особливо на вірші вони у чисті як слбьоза. Жаль що вночі вони в основному пишуться - старайтесь вночі просто відпочивати та і вдень також знаходьте час для відпочинку. Згадав ще одне хороше "правило" - ЛЮБИТИ ЗНАЧИТЬ ЖИТИ, А НЕ ВИЖИВАТИ", тобто з любовю усе добре вдасця і лише з любовю...
Може продовжимо нашу розмову на якомусь іншому вашому вірші або моєму? ну як захочете. А може ви і зовсім не захочете далі писати. Ну перш ніж відповісти на перше питання розповім про друге - У вірші відзеркалюється душа того хто його пише і говорити про те що ви і гадки не маєте хто автор того чи іншого вірша якось неправильно (ви згодні). Не знаю як інші а я за поведінкою написаними коментарями і віршами бачу майже наскрізь творця-поета (ну зрештою ви ж самі розповідаєте про свої ідеали іншиим у творах і коментарях). Тобто як бачите можна не знати людину в очі але відчути її суть... Ваші стремління (ідеали) на мою думку це просто описувати чистий стан своєї душі, тобто ваші думки переживання, так вони глибокі але не завжди прекрасні та ідеальні, ви бачите добре красу досвіду років, проте навіть не берете до уваги свободу молодості (якщо так можна це назвати) Незнаю чому але ви не хочете поринати з головою у всі не ваші твори, а жаль саме у тих чужих рядках лежать головні "конструктивні поради"... Це лише деякі мої думки, а тепер і я вам скажу - не ображайтеся...Відповідь можете написати поштою на мій профіль. Буду радий відповісти
О бачте як гарно, як світло і ніжно ви пишете, хороша була б колискова. Проте хочу зазначити на немелодійному співзвученні "...їх віч твоїх..." підправте будь ласка і буде все люкс Також зверніть увагу на мій коментар останній до вашого твору вовчиця, наперед дякую
Добре, бачу вас вчити лише портити, пишіть як вмієте (хоча не все з вашої творчості мені подобається). А за що ображатись, щось я не зрозумів (декілька разів перечитував ваш коментар) Це мабуть у вас про мене просто думка важка залягла, ну тоді прошу викиньте її з голови. Ми з вами доволі різні люди - ваш ідеал дуже відрізняється від мого, але обєднує нас одне - бажання радувати, чуєте радувати, а не пригнічувати читачів. Перш ніж писати наступний коментар подумайте над цими словами