Спровоцировала виставити (тимчасово) даний вірш Н.Крісман (Валькірія) своїм "МОВА ЛЮБОВІ " - вірші вроді різні і про різне і ми різні, але як мені показалося їх об"єднує якийсь один дух Любові.
Щиросердечно дякую Вам п.Катерино! Дуже приємно чути Ваше вникнення в суть вірша - я вагалася виставляти чи ні - тому, що при прочитанні нашвидкоруч він взагалі не сприймається. А в ЛГ і в душі сніговій і за вікном сніговій але найшла, щось вчорашнє для відлиги .
- дякую вам окремо, що замітили одруківки - виправила - в мене зараз ворд без провірки, так що буду рада, якщо в подальшому мої огріхи будите замічати НАТХНЕННЯ ВАМ!!!
ЩЕМНО! 1-А СТРОФА ДУЖЕ ГАРНА!!! А от в другій --- боляче-потайки --- це навіть не звукова рима.... і " кохАнням, з криштАлю" - читається. а правильно "з кришталЮ" Бажано в останній строфі рими покращити не порушуючи змісту.
Найважливіші слова чоловіки вимовляють пошепки (а ви і + римовано - почує точно)... В мене до вас деякі техн. заув. -"Знайомитись пізно - «на ти» переходити рано..." ( "-" - антитеза - після "вразливий" "-" тере - "Мовчати не варто - сказати потрібно нарешті." тере і крапка БАЖАЮ, ЩОБ БЕРЕЗЕНЬ РАЙ МАЛЮВАВ ДОВГО-ДОВГО-АЖ ДО СТАРОСТІ...
Щиросердечно дякую Вам за Ваші чудові римовані думки. Душа найсокровенніше, що є в людини і іноді ій потрібно "блукаючи манівцями" в цьому грішному світі висповідатися в римах, вималюватися в полотнах, виспіватися в піснях...... і бути зігрітою іншою душею в моменти паморозі. Мабуть у кожної творчої людини знайдеться щось своє співзвучне з Вашими словами - і це нас всіх об"єднує - Душі мандрівники на цій планеті. "Лиш там – у світі істин, Де янголи живуть, Знайде нарешті пристань І власну світло-суть.." - неперевершено!!!
То у мене ще є така лірична проза "Душа" звідки я позичила "Господь вдмухнув" - отож вдмухнув... Господь вершить суд - одну душу прощає - іншу карає -- то може ту покарану прадідів Він вдмухнув у онуків, як спокуту гріхів прадідів --- хто зна?
Розумієте поезія від прози відрізняєтться тим, що вона має бути багатошаровою - те що читаєте в рядках - то надводна частина айсбергу, а те що між рядками - то підводна частина - щось відкрито, щось зашифровано, для того і існують різні переносні образи і різні методи передачі інформації. НАТХНЕННЯ ВАМ!!!
Дуже Вам вдячна за такий цікавий коментар. Так. Мабуть не має більшої таємниці ніж людська Душа, хотя зараз уже просто вимірюють її і імпульс і електромагнітні показники та це краплина в морі - бездонна криниця людської душі з її таємницями. Якщо примушує думати і визвав дискусію, значить написаний ненапрасно. Дякую. Наснаги Вам!
Ви так гарно і правдиво сказали про жіночу Душу. Мабуть перед більшістю людей ця тема пропливає і не раз. В мене є (не знаю скільки віршів) на цю тему і всі вони різні. Тому що найбільше наше багатство - це Душа. ВАША ТЕЗА:"Жінка? Ні! Ти – Душа, що в жіночому тілі Мусить крізь терня світів до зірок прориватись." - шикарна!!! Наснаги Вам.
Щиро вдячна п.Катерино за те, що твір викликав інтерес. Так показані різні аспекти прояву людської душі. У кожного від Бога, тому нам гріх ранити чужу Душу, яка б вона не була... Обрік має 4-ри значення:1 - обітниця; корм для коней з вівсом; засік для вівса,в клуні; і жарт. "обрік заграв" (типу пристрасть неожидано загорілася). НАВЗАЄМ - ВАМ НАСНАГИ!!!
Дякую за коментар. Тут просто константація фактів і нічого більше. Кому, що бог дав те й дав. Важко було читати, можливо тому, що тут накладено декількка речей - постмодернізм - який не фіксує ритм, а змінює його в залежності від образу; - символізм; - чергування афористичних метафор,які мають протилежне значення.
ДУЖЕ СПОДОБАВСЯ ПОРИВ ДУХУ ВІРША - ВІН ДИХАЄ СИЛОЮ В РЯДКАХ І ПОМІЖ РЯДКАМИ. НЕ ПО-ЖІНОЧОМУ ОПТИМІСТИЧНИЙ І СИЛЬНИЙ - ЧИ ЦЕ ЗАРАЗ ЖІНКИ ТАКІ,ЧИ ЦЕ ТІЛЬКИ УКРАЇНКИ ТАКІ...
Ви розумієте тут, абсолютно різні речі просити допомогу для шлунка і просити допомогу для душі - хто просить для душі, тому завжди Бог спрешествує - от він Вас і вивів на Наталю Крісман (от Йому в першу чергу і дякуйте). 2 - ге та кому жалко підказати вам, чи вказати де помилка, але ж це чомусь ображає - кожний починаючий римувальник вважає себе генієм. То дуже великий + , що Ви навчилися гарно римувати і вистукувати ритм, але ще одним з головних аспектів в поезії є метафора і ще дуже багато всяких ньюансів. БАЖАЮ ВАМ УСПІХІВ І БУТИ ПОСЛУШНИМ І ТРУДОЛЮБИВИМ УЧНЕМ! НАСНАГИ! НАСНАГИ! НАСНАГИ!
Так, я прожила більше і побачила більше. І повірте на чесне слово, що мені не жаль віддати останнє, якщо хтось це потребує ніж я. Але коли я бачу знайомі лиця в метро, які каліками ходять і випрошують собі на лікування, а потім в наступний день, по дорозі з роботи, їх же бачу п"яних в дризгу в скверику (а їм десь років по 13) і батьки такі ж, тому що живуть в сусідньому будинку - чому, скажіть будь ласка, я їм маю давати (на пиво) і їхнім батькам на крепші напої??? (і таких пів-Києва). Повірте мені, що є люди які живуть в значно скрутнішій ситуації, і не йдуть просити милостиню, тому що ні гордість, ні здоров"я дозволяє -- Бог мені судія, але я вважаю, що в першу чергу потрібно, при можливості допомагати таким, і допомогаю. І ще, коли писалися псалми, про що Ви нагадали, був інший час - то дійсно були обездолені люди, або блаженні, які потребували допомоги. Ви проаналізуйте із всіх кого Ви знаєте, і хто можливо живе чи попав у скрутну ситуацію - хтось хоть один пішов просити милостиню? а в післявоєнні роки (після 1945), люди, що жили краще - а бомжів не було... Є звичайно різні ситуації, і не дай Бог нікому їхньої долі...
Так, звичайно, що це Божий дар, але і спадковість теж Божий дар і багато тих гріхів і щедрот теж мандрують в народжену душу - от і те гадюче перемандровує. Якщо поспіхом читати, то можливо й складнощі, а якщо повільно, то можливо і ні - миж не живемо в ідеальному світі. Як є - так і є. Чи Ви стверджуєте, що у цьому існують тільки одні добродії???.... Дай Бог, щоб так було!
Дякую п.Василю за коментар. Філософський камінь, як завжди з дешивеньких - скільки нас ходить по цій землі, стільки і Душ і в кожної якісь свої переваги - в когось вона солов"їна, а в когось гадюча (хіба таких не буває?) - кожний несе свій хрест - свою Душу.
Тут проблема з одного боку болюча --- з іншого "ні" --- якщо таких дітей підбирають в інтернати, а людей в притулки, а вони знову тікають випрошувати милостиню, бомжувати - значить їм такий спосіб життя кращий. Ви хоть одного бомжа заставте працювати -- не буде... Проблема двозначна ---- їм (і нам теж) потрібно під Верховну Раду - нехай наші політики відщіпнуть по 1 000 000 від своїх міліардів. Я перепрошую за такий коментар. Можливо у ваших краях інші мотиви жебракування - в Киеві це дрібний бізнес.
Щиро Вам вдячна, п.Наталю за такий проникливий коментар - дійсно отака жорстокість життя буває - мить і серце покрилося памороззю (не дай Бог нікому). Рада, що завітали на цю сторіночку - з попередніх коментарів, мені показалось, що текст не зовсім зрозумілий...