Щиро Вам вдячна за коментар і учассть в діалозі! І я з усіма погоджуюся, що для почуття не потрібно ніяких відведених днів -- нехай буде повсякдень! А от як бути, якщо це "не для почуття" а просто вшанування - тим самотнім жінкам похилого і дуже похилого віку, яких вітають по телебаченню, тому що більше нікому... Та і колег-жінок чи дівчаток в дитсадках хлопчики вітають і т.д. В таких привітаннях сокровенні почуття відсутні, просто як повага --- хіба то є ГРІХ??? -- просто цікава Ваша позиція, як мужчини. Я шаную думку п.Роксолани, але по-багатьом позиціям не погоджуюсь. Поважайте нас всіх, незалежно від віку й ідеології, а кохайте тільки ту, що в серці.
НАСНАГИ ВАМ, п.ВІКТОРЕ, І ЩОБ ВАШЕ КОХАННЯ ДОВГО НАРОДЖУВАЛО ГАРНІ ВІРШІ!!!
Я Вам вдячна за такий великий і розлогий коментар. Кожна думка має право на існування. Ваш бунт проти Клари Цеткін – це один бік медалі, а вшановування чоловічим плем’ям нас жінок – другий. Дозвольте, пані Роксолано, не погодитися із Вашими висловами:
Жінку, яка не ласа на духи... і солодкі слова. ------ з мого погляду ЖІНКА, яку не цікавлять такі дрібниці, як парфуми, панчішки, сумочки, подаруночки і солодкі слова ---- вона уже не жінка, а робот в жіночому тілі.
Жінку Берегиню... ------ в нас на Україні – 90% - жінки берегині
Жінку, котра не очікує до 8 березня аби привітали її з гендерним "святом", а своїм життям і поведінкою вимальовує картину, де її ... ------- то уже залежить від середовища де живе і працює жінка, якщо в ньому переважна більшість чоловіків, то її гендерного свята не потрібно чекати.
Я би Не хотіла бачити незадовільнену жінку, котра очікує це принизливе "свято... ....тільки через те, що постійно недолюблена. -------- пробачте пані Роксолано – світ побудований не тільки на приємних ситуаціях –життя у людей різне, а те що є у нашому суспільстві вдови, особливо після 60р і які чекаюь, щоб їх хоть по-телевізору привітали зі святом --- можливо їх потрібно закидати камінням, щоб у нас не було недолюблених жінок???? І буде розквіт нації....
Мені жаль ту жінку, що живе стереотипами минулого, жінку постсовєцьку, не здатну своєю ментальністю відірватися від рудимантарій, котрі би мали вже відпасти ---------- ми не вибираєм батьків, час і місце народження --- нажаль буття формує свідомість і менталітет... і нічого не відпадає, то тільки так кажеться.
Я би зрозуміла день на честь жінок- героїнь, жінок- Мироносець, Жінок-Матерів... але я не розумію день започаткований Кларою Цеткін..... Який це має стосунок до української жінки??? ------ є день Матері, є день жінок- Мироносець Ви жінка, в своїй тезі, закладаєте конфліктну ситуацію недоброзичливості, нерівності, несправидливості, приниження ---- а скажіть будь ласка дівчатка, студентки, які ще не матері.... ... і бабусі, які втратили своїх дітей і вже не матері, вони не мають права, щоб їх шанували чоловіки і суспільство, як жінок , щоб їх хтось привітав і побажав всьго найкращого --- так????? Якщо не влаштовує дата «8-березня», то для миру і злагоди є хід перенесення – писати запит нашим депутатам і нехай переносять, якщо не влаштовує те, щоб всіх жінок рівноправно вітали в один день, то то вже ЕГО --- тому що всі ми під богом рівні --- і ті, що вважають себе героями і ті що печуть хліб для героїв....
Я не уявляю собі, що це "свято" святкували …- багато свідомого жіноцтва…. ……. Українська Жінка, повірте, від того не змаліє. ............. Українська Жінка ні від чого не змаліє – ні від того, що несе ношу за себе і за членів своєї родини (які не взмозі нести); ні від того, що трудиться в різних сферах на рівні з чоловіками, особливо там де фізичні навантаження рівні, а Бог фіз. сили жінці відміряв меньше; ні від того, що вона не героїня і до того не рветься, тому що в житті є приорітети де потрібно чимось жертвувати; ні від того, що більшість жінок дбають про кар’єру своїх супругів, беручи на себе виховання дітей і весь тягар побуту; ні від того, що в основному, на її плечах лежить турбота про майбутнє дітей і про сьгодення батьків.... і багато ще ні... ні від чого, тому що в її генах біжить кров не рабині, не мусульманки, а жінки, яка родилася із свободою у душі... і не залежно в яому часі вона жила чи живе, і не залежно, які закони панували в період її перебування, на цій землі, досовєцькі, совецькі чи постсовєцькі ---- ноша на її плечах практично не змінювалася...
Завершити відповідь я би хотіла питанням – мені не зрозуміла позиція: навіщо забирати в чоловіків законне право привітати лишній раз своїх матерів, сестер, коханих, дружин, баусь, колег, сусідів, однокласниць, однокурсниць й просто знайомих жінок і висловити їм свої побажання????....
НЕХАЙ У ВАС В ДУШІ ЗАВЖДИ БУДЕ ВЕСНЯНО І НЕХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬСЯ!!!
Я музику чую в напоєних небом струмках, мовчанні симфоній---
На кінчику пензля незримого Майстра згори краплина бажання----
Такими невагомо-весняними вітрами віє з рядків....
Он воно що Весна творИть і твОрить.
ЗІ СВЯТОМ ВАС БАЖАЮ ЩАСТЯ І ЩОБ ВИ "музику чули в напоєних небом струмках, мовчанні симфоній, в солодкім полоні у маревах свого безсоння" і вона була Вам життєдайною силою і надихала на гарну поезію!!!
Щиро Вам дякую за коментар і що підмічаєте огріги. у даному випадку мають бути зафіксовані наголосом 3-й і 10/9/10/9 склади тому я туди вставила "все" -- хотя мені, як для логічності і к-ті загал. скл. можна без нього обійтися.
ІЗ ПРИЙДЕШНІМ ВАС СВЯТОМ!!! ЩОБ У ВАШІЙ ДУШІ ЗАВЖДИ КВІТУВАЛА ТАКА ТЕНДІТНА НІЖНІСТЬ, ЯК ЦІ ПІДСНІЖНИКИ!!!
О! Щиросердечно дякую!!! ЗА ОДУ То я, п.Василю, зайшла в рубрику "Вірші про кохання" (багато показалось нудноватих - неживих віршів) і трохи согрішила - виставила дещо із загашників інтимної лірики... А з елементами і замовляння і чарування - мабуть вірші про кохання мають бути взаємнопричаровуючі... ВАМ ВЕСНИ І КОХАННЯ В СЕРЦІ!!!
О-О-О!!!Щиро дякую! Як приємно чути "Надихаючись - надихаю" - то мабуть коли вірш пишеться душею, частинка її лишається в словах і продовжує світитися... (Я Вам, так по-секрету шепну, якщо Ви ці слові подаруєте своїй дівчині (на валентинці) до 8-го березня - вона вас ніколи не забуде --- тому що: "Кохаючи римую, Немов тебе малюю, Єдину, дорогую, В мені твоя краса." --- слова із чарами) Весни вам вічної в Душі і літати в небесах!
Найцінніше у Вашому вірші є те, що Ви в своєму молодому віці задумалися над проблемою добра і зла, для того, щоб не коїти гріхів, потрібно їх бачити і обходити, і головне знати, що все в цім світі повертається бумерангом. Звичайно вірш потребує дошліфовки - уяскравлення образів і т.д. - але провідна ідея, хоч стара як світ, але завжди актуальна. УСПІХІВ І НАТХНЕННЯ!!!
Філософський фінал - "Не нарікай на погані сандалі, В кожного в серці свої є печалі," - по-сковородівськи.... ---------------------------------------------- Всякому місту — звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю — любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. ------------------------------------------------
Щиро Вам вдячна за таке доброзичливе римоване побажання - я такі коментарі окремо буду збирати і коли в душі буде хурделити нехай тепло, з них, лід розтоплює. Нехай вам щаститься в житті!!!
П.Ллюбочко то я Вас з толку збила, тому що тут римування по 4-ри рядочки з подібними римами, які в подальшому (через 4-ри) чергуються з 4-ма подібними по звучності - так задумано, а проаналізувати оказується можна по іншому... я на це якось не звернула уваги... Натхнення Вам!!!
Я в захваті від Вашого коментаря - вашим словам та до Бога, щоб "Весна завжди була подругою" - і Вам того ж бажаю, щоб з Вами ця подруга не розлучалася до... до... аж самої-самої глибокої старості. УДАЧІ І НАСНАГИ ВАМ!!!
Щиро дякую. Приємно, що сподобався. Тут рими не "серця - озерця", а відгукнеться - серця; озерця - вознесеться --- а то Ви мене налякали.... "стежками -світами" "вітрами-роками" --- не зовсім вони вжей грішні - для розведення використовують...