Мені Вас всіх жаль.....Наївні Говорити- не горох теребити.... Я вже колись боролася, тепер без роботи сиджу, але можу жити при різних обставинах... Повітрте, людину можна так прижати, що вона закриє рот і зробить все , що їй скажуть... Такі сміливі.....
Я до цього вірша йшла багато років і моє бачення народу з психологічного зору - точне, я впевнена. Коли я була мала , то проблеми були ті самі і гріхи теж....Зараз те саме. У нас на сайті всі завжди проти моєї думки, ніхто не хоче прислухатися.....От і живіть тепер у нашій процвітаючій країні.... Все починається з нас навіть тоді, коли ми кидаємо сміття де хочемо... І зовсім це не імпровізація - це точний опис, того, чому ми не файно живемо....І де тут дієслівні рими? І хто сказав, що їх не можна використовувати? Дякую. І кому потрібні зарозумілі вірші. Хто їх буде читати? Треба писати так, щоб це було зрозуміло широкому колу читачу ......
Треба обов'язково писати складно, бо у цьому є мабуть великий талант... Народ поважаю, тому на "ВИ". Рими бувать різні: достатньо, щоб тільки були однакові голосні... Довгі рядки у віршу завжди читаються не дуже ритмічно і тому, всім завжди щось хочеться підправити.... Так , я засуджую всіх і кажу не нийте, бо самі винні , тепер так і живіть. Так вам і треба.Дякую, пані Маріє, що завітали.
Хто родився з рабським духом , ніколи не встане з колін, бо для цього ще треба знання і досвід... І Ваші заклики залишаться лиш звуком, пані Катерино, бо раби не читають віршів.... Ще хочу розказати про те , що є закон суспільства і саме суспільство - це піраміда. Найбільшу основу піраміди складають люди , які є робітничим і селянським класом, їх найбільше і тому ,вони чекають, що їх хтось буде вести у краще життя.....Чорне і біле буде завжди ...Коли це всі зрозуміють? Навіть, якщо і буде якесь покращення, то це все ненадовго. Цей вірш був би актуальний ще коли Шевченко жив, він сучасний і зараз....Значить ця проблема залишається назавжди, все розвивається по спіралі, все повторюється, бо гріхи одні і тіж....
Пані Галино, перевірте наголоси на початку рядків. Наприклад : слово " пАдає - наголос на перший склад, в в слові " червОним - на другий. Треба , щоб починалося однаково: на парний, або непарний склад падав наголос....
Автор може залишити все як є...має право. Щоб ненаписала людина- все вважається творчістю. Рядки у віршу написані то ямбом, то хореєм....Чи можна заспівати таку пісню, не знаю? З кожним разом жалкую, що комусь вказала на помилки...., на мою думку.
Я вже , пані Галині казала про її помилки, вона знає. Я ж коментує її вірш, а не Ваший. Якщо Вас цікавить, то у цьому віршу не має чіткого розміру і наголоси "пригають". Білі вірші пишуться без рими , але з чітким розміром.Верлібр пишеться без розміру і рими, є ще є напівбілі вірші.....
Основний задум: примусити читача задуматись, або думати. Включати не тільки серце, а й розум. Закінчення зрозуміле: героїня не зробить те, про що мріє....Дякую за комет!Наснаги!
В житті треба вибирати.....От і героїня ламає свою душу : з однокго боку кохання, а з іншого вона може розбити сім'ю....Якщо брати мораль за основу , то робити це не можна, якщо почуття , то чихала на свіх, тільки щоб було добре мені......За все треба відповідати....... За страждання Бог може подарувати диво - щастя . Дякую за комертар, Тетяно.
Дякую , пані Катерино, за гарні слова і за пораду......Я у житті можу бути різкою в словах і тому, мої вірші такі ж. Але я подумаю над Вашою пропозицією. Гарного настрою бажаю!