Місяць молоденький по небу гуляє стежечку-доріжку мені освітляє. Я йду потихеньку, по доріжці йду, щоб ніхто не бачив мене молоду. з милим під вербою простояла я буде дорікати матінка моя. Та скажу я мамі:"Була молодою і стояла також з татом під вербою" Не журіть,не лайте дітей матері Доньок не карайте,самі ж бо такі. Були молодії,гуляли в садку, Додому вертали на світаночку. Роки молодії не вернуться знов Та в душах залишиться вірная любов.
|