Зоряним пилом притрушені шовкові коси, Погляд у погляд – наскрізь – від душі до душі. Кохання омиють весни самоцвітнії роси, І спогад сапфіром твій принц лиш тобі залишив. – Кохана! – в очах глибина і чарунок життя, Срібні далі, мереживо стежок й доріг. – Голубко, водоcпад твоїх кіс – сутність мого буття, Космос, Вічність і Вірність – атрибути любові – до ніг! – О мій любий! Це серце – мов келих іскристий вина, Що дарує солодку печаль й щастям сповнений сміх. Не барись, і устами із уст випий трунок – до дна! Ти для мене усе: ранок, сонце, весна, мій калиновий гріх… Так дві тіні вночі крізь тумани і зорі ішли, Пили весну до дна і збирали з яблуней цвіт. Та змережаний Сонцем й росою палац свій знайшли, Щоб залишитись там, забувши про всіх і про світ...
то трохи давнє і нередаговане, але про кохання...)
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('