тіні щезають, а сонце вічне.))) варто вірити, дорога Роксолано, мов моїми думками прошлась і промовила висновок, а це , значить, поет від Бога, коли думки людей в унісон))))
ну, а краля ж бо не чує, день при дні проходить всує, сумно серцю, біль думок пробирає до кісток, мов мороз в 4 ранку, я в житті стою на ганку, гей, агов, чому отак, та невже я все ж простак, я люблю, вона не знає, а хто любить,не пізнаю