А серце знов тебе кохає... Чи знаю я про це сама? Воно і я - існують поряд, І між собою не говорять, У них свої печалі-далі: Вже серце одяга сандалі, Щоб за тобою поспішить, А розум мріє про медалі. А, може, годі вже смішить.......................
У сандалях серце поспішало, тіло вслід йому кричало: --Годі вже тобі смішить, босяком пора ходить. І дадуть й тобі медалі, якщо будеш біля кралі...............
ну, а краля ж бо не чує, день при дні проходить всує, сумно серцю, біль думок пробирає до кісток, мов мороз в 4 ранку, я в житті стою на ганку, гей, агов, чому отак, та невже я все ж простак, я люблю, вона не знає, а хто любить,не пізнаю
Дякую пані Галино,приємно радує,що моя княжна на висоті
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Добре, коли поряд є така княжна, яка додає наснаги і підтримує у важкі моменти життя. 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!