Не журіться Леоніде З-за хмаринки сонце вийде Сум мине В полі голубі волошки Ще порадують нас трошки- Літа цвіт Хай тепер Ви безутішні Вам дощу краплини ніжні шлють привіт....від мене...гарного дня
П. Олесь дозвольте мені прокоментувати вірш продовженням коментаря п. Анатолія Вже сонечко до осені котилось... І на краєчку серпня примостилось. Стомилось-не дострибне до зиніту... Симпатичний вірш!
Реальна історія п Ірино. Ви молодець ,що висвітили цю тему. Я розумію зараз інше життя і все таке...але молоді треба вчитися обачності.Добре як-би щоб було кому навчати
Чудово п. Галино. У мене є вірш"Просто людина" значення словосполучення"просто людина" теж не всі зрозуміли. Читаючи коментарі до Вашого твору я щаслива, що все таки більшість-РОЗУМІЄ