Ще раз перечитала і згадала давню приповідку моєї бабусі:" Коли одружується син, то свекруха як розумна-придбає дочку, як дурна- втратить сина. Ось він і доказ.
Пані Ірино,дякую що завітали. Знаєте, я думаю,що якщо людина відчистого серця робить добро, то не думає про те-помітять його, признають чи подякують.Просто роблять...
І скільки б зусиль не прикладала, як би добре не ставилася до усіх, зрештою, як би не любила чоловікову родину, вона тут назажди приречена бути просто невісткою.....Може, хоч на́рік Аннине серце усміхнеться радісними дзвіночками. А ще солодко смакуватиме і кутя, і до куті, та дзвінко лунатиме коляда - і за столом, і за вікном:
Райдуйся, ой Радуся Земле, Син Божий народився! Дуже розумію , бо не стану ніколи рідною в чужині. Але головне жити в мирі.Надіятися на краще. Христос ся рождає!