вибачайте , але я з вами категорично незгідна. Можливо ви скажете що я ще занадто молода , щоб розуміти такі речі та у мене вже сформумався власний світогляд. Так наші рідні і близькі продовжують жити іншою формою життя, вони живуть у наших серцях, душах. Кладучи квіти на могилку, ставлячи свічку за упокій їх душі ми проявляємо свою любов і турботу навіть після їх смерті. Складаючи вірші, ми присвячуємо їх їм, тому що нам болить їх втрата. Ви хочете сказати , що коли помирає дорога нам людина ми повинні радіти, що вона живе в іншому житті, радіти коли серце розривається від болю?
Можливо краще " вони ж як ми - без "я" ", на ваш розсуд Ще хотіла додати Любомире ваш вірш і справді навіває сум, це ще раз доводить що ви пишете від душі ,мені дуже подобається ваша творчість.
Можливо ви праві, простити можна, я пробачила своїй подрузі хоча вона зробила підло. Але колишніх стосунків не повернеш, ти не відчуваєш ні дружньої любові , ні ненависті, просто, як банально це б не звучало , - прірва, холод. ПРОстити- це не просто слово воно багато для мене означає, тим більше якщо людину не цікавить пробачиш ти її чи ні.
У мене немає слів, я згідна із попередніми коментарями, оцінювати його немає сенсу і так все зрозуміло. Ми кожен день дізнаємся про такі історії, і кожний раз зачіпає за живе. До морального ,як до фізичного болю - неможливо привикнути. Байдужими залишаються лише циніки.
Мені подобається римування у цьому вірші( як і сам вірш ), хоча знаєте кожна людина має право на життя, яка б вона не була. Є приказка " горбатого могила виправить", переважно це правило, але з будь-якого правила є винятки. Людину не можна змінити, змінитись вона може лише сама ,від нас вимагається лише любов, не можна "ставити на людині хрест", навіть якщо любити її неможливо постарайтесь зрозуміти.
Чесно кажучи не дуже розумію ці рядки: "Загадай бажання - і спокій прийде. Загадай бажання - та воно не збудеться" Недумаю , що прийде спокій якщо бажання не збудеться, ну а в загальному все в порядку.
Мені здається , що до цього вірша не можна вживати слова "класно написано" "супер", та інші такого типу, занадто болюча тема, дуже боляче читати таке, душу огортає сумом і болем. Тому скажу коротко - 5.
Дякую всім за оцінку! Я повністю згідна з Володимиром Архипенком насамперед потрібно бути людиною. Саме це я і намагаюсь сказати, адже кричати про патріотизм, казати що любиш Україну - а за душею не мати нічого, просто пустку- це ницо. На превеликий жаль мені доводилось зустрічатись з такими людьми, тому любіть Україну всією душею, допомагайте звестись на ноги, не пустими словами , а ділом. Адже її доля в наших руках.