Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Как умру, похороните
На Украйне милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр под кручей.
И когда с полей Украйны
Кровь врагов постылых
Понесет он... вот тогда я
Встану из могилы —
Подымусь я и достигну
Божьего порога,
Помолюся... А покуда
Я не знаю бога.
Схороните и вставайте,
Цепи разорвите,
Злою вражескою кровью
Волю окропите.
И меня в семье великой,
В семье вольной, новой,
Не забудьте — помяните
Добрым тихим словом.
Переклад О.Твардовського.
MY TESTAMENT
When I die, let me be buried
In my beloved Ukraine,
My tomb upon a grave-mound high,
Amid the wide-spread plain,
That the fields, the steppe unbounded,
The Dnieper's plunging shore
My eye could see, my ear could hear
The mighty river roar.
When from Ukraine the Dnieper bears
Into the deep blue sea
The blood of foes... then will I leave
These hills and fertile fields —
I'll leave them all behind and fly
To the abode of God
To sing His praise... But till that day —
I nothing know of God.
Oh bury me, then rise ye up
And break your heavy chains
And water with the tyrants' blood
The freedom you have gained.
And in the great new family,
The fam'ly of the free,
With softly-spoken kindly word
Remember also me.
Переклав Джон Вір
Запаведзь
Як памру я, похавайце
На Ўкрайне мілай,
Сярод стэпу на кургане,
Дзе продкаў магіла:
Каб нязмеранае поле,
Дняпро і абрывы
Было відна,— было чутна,
Як раве бурлівы!
Як пагоняць з Украіны
У сіняе мора
Кроў варожжу... Во тады я
І нівы і горы —
Ўсё пакіну й да самога
Бога палунаю
Маліціся... А да тых пор —
Бога я не знаю!
Пахавайце ды ўставайце,
Кайданы парвіце
І варожай злой крывёю
Волю акрапіце!
І мяне у сям'і вялікай,
Ў сям'і новай, вольнай,
Не забудзьце памянуці
Добрым ціхім словам.
Переклав Янка Купала
Testament
Kui ma suren, siis mind matke
kalme peale üles
kallil kodumaal Ukrainas,
laia stepi süles,
et sealt laiad põllupinnad,
Dnepr ja kaldad üna
oleks näha; oleks kuulda,
kuidas jõgi mühab.
Kui kord tuleb tal Ukrainast
sinimerre viia
vaenuverd... siis jätan maha
mäed ja põllud siia —
ise aga õhinaga
sinna, kus on Jumal,
tõttan palveks... Seni mulle
ent jääb võõraks Jumal.
Matke mind ja üles tõuske
orjaikke vastu,
priiust kuri vaenlasveri
pühaveena kastku.
Tuletage peres uues,
peres vabas, suúres
siis mind veel te lahkelt meelde
vaikse jutu juures.
Переклав Айн Каалеп (естонська)
Oporoka
Ko umrjem, pokopljite
mene na gomili,
sredi stepe neizmerne
v Ukrajini mili:
da bo vzreti širno polje,
Dniper in skalovje,
da bo čuti, kak deroče
mu bobni valovje!
Ko ponese z Ukrajine
daleč v sinje morje
kri sovražno... v istem hipu
polje in pogorje —
vse ostavim, ter se dvignem
do Boga v nebesa,
zahvalit Ga... Do tedaj pa
Ne poznam jaz Boga!
Pokopljite me, vstanite,
in vezi razbijte,
in s hudobno vražjo krvjo
prostost okropite!
Mene pa v družini novi,
prosti in veliki,
ne zabite se spomniti
z nezlim tihim slovom!
Quand je mourrai, enterrez-moi
Au milieu de nos plaines,
Sur un tertre au milieu des steppes
De ma si douce Ukraine,
Pour que je voie les champs immenses,
Les rives escarpées,
Que je puisse entendre le Dniepr
Mugir à mon côté.
Quand le fleuve, loin de l'Ukraine,
Dans la mer bleue profonde
Versera le sang ennemi,
Je quitterai ce monde,
Champs et collines... Volerai
Au royaume de Dieu
Pour prier... Mais en attendant,
Je ne connais pas Dieu.
Enterrez-moi et dressez-vous,
Brisez les fers maudits,
Arrosez votre liberté
Du sang de l'ennemi!
Et que dans la grande famille,
Délivrée de ses chaînes,
Avec des mots doux et paisibles
De moi l'on se souvienne.
Se io muoio, mi interrin Sull' alta collina Fra la steppa della mia Bella Ucraina. Che si vedano i campi, Il Dniepr con le rive, Che si oda il muggito Del fiume stizzito. Quando porterà il fiume Al mare azzurro Il sangue nero, nemico, Il sangue impuro, Lascerò allor la tomba Ed andrò a Dio Per pregare... Prima di cio Non conosco Dio. Sepoltomi, insorgete, Le caten rompete, Che il sangue dei nemici Spruzzi la libertà. Nella vostra gran famiglia Nuova, liberatà Vorrei esser ricordato Con parola grata.
Переклад Євгена Крацевича ========================
'U TISTAMENTU сіцілійським діалектом італійської мови
Quannu moru vurricatimi Supra 'n tumminu 'i terra ammunziddata 'nt'u pelicu d'a steppa di l'Ucraina azzuccarata
dda d'unni pozzu sentiri, e vidiri 'u tirrenu scunfinatu i ribbi 'ntraccazzati di sdirrupi di l'anticu Ddinepiru 'nfuriatu.
Ma sulu quannu lu putenti ciumi si porta di l'Ucraina finu a mari 'u sangu d'i nimici allura iu pozzu li terri e i munti mia lassari
e pozzu cc'u bbrivisciri vulari finu 'nta Diu ppi purtaricci tutti i me' pinseri ma finu a tannu nenti iu vogghiu sentiri di Diu.
Appena mi 'ntirrati ribillativi sminuzzati l'armici 'a vostra libirtà sarà santa di sangu d'i nimici.
E doppu 'nta 'na gran famigghia nova 'nta la famigghia ca è allibirtata non vi scurdati 'i darimi 'n pinseri ecu 'na bona parola affiziunata.
'Ne volte muart, metéimi sot di une grande mùtare in ta 'il ualîf da l'Ucraine che al no l'à mai fin in ta '1 cour so dolsìn là che scoltâ ancjemò j puedi e jodi chei cjamps sense cunfìn i grebanos ancje e il vecju Dnipro rabiôs.
Ma quant che in ta la fuarse da l’aghe sô fin al mâr al menarà ju da i siei nimîs il sang, dome che volte j lassarai e cjamps e mons da la mùtare saltant fûr a Diu svualant li' mês prejèris dutis par partaigi.
Ma fin a chel moment Diu jo no lu cognòss.
'Ne volte me sepulît ribelàisi, rompéit li' cjadenis che la uestre libertât consacrade 'a sarà dal sane nimic. E in t'une grande gnove famée in t'une libare famée no dismenteâ di recuardami eu 'ne peraule buine plane serene.
Із італійських перекладів мені більше всього подобається переклад Євгена Красевича: не губиться ні зміст, ні форма, ні мелодичність. В Італії виходить газета для російсько та українськомовних емігрантів, яка так і називається "Наша гезета" "Nostra Gazzetta", так до Дня Народження Т. Шевченка на всю сторінку була надрукована стаття італійською мовою про Тараса. Там була його біографія та творчість. То я наробила фотокопій і усiм знайомим пороздавала... Нехай знають наших! Бо у книхкових магазинах є тільки переклади російських авторів, чи може я погано шукала...
Щодо диковинок, Любомире, - просто багато часу проводжу за ПК та в Інеті (дякую дружині що мене терпить ). А про темні сили - перше одруження на (чого там казати і бути толерантними) сектантці (адвентистці) відкрило очі на нашу православну віру. Мав честь відвідати Почаївську лавру. Краса!
Оте, що у тому сайті (bogistina.info) Ви дивились - чув власними вухами. Жах! Просто багато з нас не хочуть вірити у це. З проповідей Андрія Кураєва пригадую випадок, який переказують про академіка Палова. Ні для кого не секрет, що він, хоч і при владі більшовиків лишався релігійною людиною і не приховував це. Так от одного разу він йшов по місту і проходячи повз храм, зупинився та перехрестився, як це роблять православні віручі ліди. А неподалік від нього стояв матрос із тої самої "рабоче-крестьянской" та допалював цибарку. Побачивши якогося дядька у літах, який хреститься біля кожного храму, сказав "Ех, і дочогож народ, у нас, в Росії темний і не освічений!"
Так, як це поетичний сайт, то продовжу ось цими рядками, хоча і російськими:
у заповіті слово є для нас тільки послухаймо його ще раз .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
). 
:s-7:
Приємно. Хай щастить! :sm1:
