Гарна можливість згадати безсмертний вірш Лермонтова:
ПАРУС Белеет парус одинокий В тумане моря голубом!.. Что ищет он в стране далекой? Что кинул он в краю родном?..
Играют волны -- ветер свищет, И мачта гнется и скрипит... Увы, -- он счастия не ищет И не от счастия бежит!
Под ним струя светлей лазури, Над ним луч солнца золотой... А он, мятежный, прости бури, Как будто в бурях есть покой.
Справді, Наталіє, я й сама тепер не можу позбутися враження, що вірші схожі, тому що символ моря справді вжитий в обох поезіях, а це, напевно, тому, що море нагадує широту життєвого простору, в якому кожна душа - маленька, порівняно з цією широтою,- шукає себе. Бачите, тільки в моєму вірші душа ліричного героя цілеспрямовано шукає перешкоди для власного загартування, вона не стомлена, вона повна життя, надій, прагне стати сильнішою, самовдосконалитися, вірить в себе. Вона не "в тумані", як у Лермонтова, не загублена, вона бачить свій маяк і вірить його світлу, вона не шукає спокою, вона, молода і енергійна, хоче виру моря, виру життя!
Ну,нe рoзумiю щo тут пoдiбнoгo.Oдин-прo душу,iнший -прo вiтрила..Xiба ,щo пoрiвняння?A всe рeшта, мeнi -"рiзнoрoднi"... далi: Їй так потрібно проходити, Самій собі, щоб довести—,тут яснo,щo Ви xoтiли цим сказати,алe кращe: Скiльки пoтрiбнo iй ж xoдити, Щoб самiй всe дoвeсти...,бачитe Ви так xoтiли сказати?I вoнo oдразу так сприймається...
Любомире, мені здається, Ви не правильно зрозуміли. Душі потрібно проходити "все складніший перевал", а довести душа повинна "сама собі", що вона здатна жити згідно з власною волею. Дякую.
Oля,я так i зрoзумiв.Tiльки :Їй так потрібно проходити-мeнi звучить як:"тoбi так пoтрiбнo дoбрe вчитися,щoб пoступити в Унiвeр",а мoжe ви правi...Стoп!Вибачтe...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
