Правдивий і сумний вірш, знаєте читаючи його мені пригадався твір Василя Стефаника " Камінний хрест". Я можливо неправа, але мені здається що 4 рядок можна написати так: Тривогу, що от-от і статись має щось. Хоча і так вірш прекрасний тому 5.
Дякую за конструктивну критику, напевно на рахунок круга ви праві я зараз це виправлю, а у всьому іншому нехай залишається у першому варіанті. Ще раз дякую.
Скажіть будь ласка чи правильно я розумію цей вірш : Вони були разом, Згодом розлучились, і чи слід буквально розуміти слова : " Коли голка торкалася вен , він про все забував" " Раніш, як ніж лишав по собі знаки" Виправте граматичну помилку у другому рядку. Але в цілому вірш гарний мені сподобався. Я думаю ви не образитесь якщо я щось не так зрозуміла.
Дуже гарний вірш, особливо мені подобаються рядки: " За те , що щастя поламала, На розпечене каміння, Безкрилим ангелом упала" Для мене у вірші головне душа, почуття . У вас із цим усе в порядку!
Мені вірш сподобався. Тема кохання вічна, вона ніколи не застаріє незалежно від часу, століття людина не може жити без любові, і тому завжди буде оспівувати її.