Кохай когось так, як мене. Сльозам не дам я волю, Ці пишучи слова. Усе погане промине, І більш не буде болю. Нас небо правильно розсудить. У серці твоїм іскру збудить І розведе вогонь. Тобі—любов, а я – для волі На світ народжена була. Отак розділить доля ролі, І я отримаю сповна За те, що вірною була, Але тобі завдала болю, Від всього злого берегла, Та сама зробилась злою...
Вдихнувши волю, в громовицю У чорне небо полетіла. Колись живе, тепер, мов криця, Серце вирвалось із тіла. За те, що щастя поламала, На розпечене каміння Безкрилим ангелом упала. Залиш мені моє терпіння!
Дуже гарний вірш, особливо мені подобаються рядки: " За те , що щастя поламала, На розпечене каміння, Безкрилим ангелом упала" Для мене у вірші головне душа, почуття . У вас із цим усе в порядку!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
