Кохай когось так, як мене. Сльозам не дам я волю, Ці пишучи слова. Усе погане промине, І більш не буде болю. Нас небо правильно розсудить. У серці твоїм іскру збудить І розведе вогонь. Тобі—любов, а я – для волі На світ народжена була. Отак розділить доля ролі, І я отримаю сповна За те, що вірною була, Але тобі завдала болю, Від всього злого берегла, Та сама зробилась злою...
Вдихнувши волю, в громовицю У чорне небо полетіла. Колись живе, тепер, мов криця, Серце вирвалось із тіла. За те, що щастя поламала, На розпечене каміння Безкрилим ангелом упала. Залиш мені моє терпіння!
Дуже гарний вірш, особливо мені подобаються рядки: " За те , що щастя поламала, На розпечене каміння, Безкрилим ангелом упала" Для мене у вірші головне душа, почуття . У вас із цим усе в порядку!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
