Чудовий вірш. Справді - прекрасний. Думаю, що строчку "Мені живим хотілось вийти з бою" в деяких катренах можна було б опустити. Але я так розумію - це є задум автора.
Це не вірш, пане Олесю, це - крик душі отих мільйонів українців, які люблять свою Україну і страждають від того, що живучи "під тином", не мають реальної можливості впливати на рішення влади: покричать, покричать, та й знову до праці стануть. А Васька, тобто влада, "слушает да ест". А пан Галетей вже давно мусив би сидіти у в"язниці через Іловайську м"ясорубку, а не "шикувати в шоколаді", і не він один. Дякую за ВІРШ.
От шкода, що Ваші чудові сатиричні вірші не читають ті, від кого залежить виживання простого народу в Україні. Хай би поглянули на свої вчинки очима пересічних українців.