Щирий і відвертий вірш. Але не можу погодитися з тим, що заробітчани їдуть за кордон, щоб радіти життю і не думати про рідних, яких залишають тут, в Україні. Не від хорошого життя їдуть, бідолахи. Знаю людей, в котрих серце розривається від туги за рідним краєм, але ж мусять собі і своїм дітям якусь раду дати. Не топити ж дітей у річці, як цуценят. (Див. В. Стефаник).