Кохання
Камін іще беріг тепло жарин.
Відсвічував знадвору сріблом іній.
Напівпрозоре полотно гардин
Все у мереживі, як у театрі тіней.
Одежа жужмом кинута на стіл.
Палкі обійми юнака і юнки.-
Любовний шал двох розпашілих тіл
На мові жестів, рухів і цілунків.
Не знають спокою закоханих серця,
В пориві пристрасті не відають спочиву...
Яка для них щаслива мить оця,
Яка щаслива!
Додав: suziria (15.10.2016)
| Автор: © suziria
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА