Так, пане Олесю, є мільйони таких, як ця бабуся у моєму вірші, але є ще мільйони тих, хто і цього не має у цій країні і чи матиме колись? Те ще питаннячко!
Ой, ну що ж це Ви, пане Олесю, так відверто таке добро в декларацію подаєте? А як відберуть? Я ось теж холодну зброю маю (стара сокира і кухонний ніж). Але в декларації не заявила. Бережу для надзвичайного випадку.
Дякую, пане Борисе. Як кажуть, що в кого болить, той про те й говорить. Не пишуться вірші про природу, а все чомусь про сумне сьогодення. І хочеться вірити в краще, але не виходить чомусь.